Від партнерів
Пошук по сайту
Від партнерів
Тематичні розділи
Реклама

Замовити роботу

Архів літератури
Підтримка

Тексти підручників належать їх авторам, на сайті розміщені для ознайомлення. Якщо ви є автором підручника, і не бажаєте, щоб підручник було розміщено на сайті, то напишіть на polkaknig [at] gmail.com, і підручник буде негайно знято з сайту.

Інформація
Реклама
 

Закон України про пенсійну реформу
Категория: Закони

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи

Розділ I
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1. Питання формування накопичувальної системи пенсійного страхування

1. Перерахування страхових внесків до Накопичувального пенсійного фонду запроваджується починаючи з року, в якому буде забезпечено бездефіцитність бюджету Пенсійного фонду України.

2. Учасниками накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування є особи, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", яким на дату запровадження перерахування страхових внесків до Накопичувального пенсійного фонду виповнилося не більш як 35 років та які сплачують внески/за яких сплачуються внески до накопичувальної системи пенсійного страхування.

3. Страхові внески до Накопичувального пенсійного фонду є складовою частиною єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, сплаченого учасниками накопичувальної системи пенсійного страхування, і підлягають спрямуванню до Накопичувального пенсійного фонду в таких розмірах: у рік запровадження перерахування - 2 відсотки бази нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, встановленого для таких учасників, кожного наступного року - у розмірі, збільшеному на 1 відсоток, до досягнення 7 відсотків і подальшої сплати у зазначеному розмірі.

4. Страхові внески до Накопичувального пенсійного фонду для осіб, які беруть добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, нараховуються на суму, передбачену договором про добровільну участь.

5. Пенсійний фонд України спрямовує страхові внески до Накопичувального пенсійного фонду на відповідні рахунки на підставі відомостей, поданих платниками єдиного внеску до Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Стаття 2. Максимальний розмір пенсії або щомісячного довічного грошового утримання

Максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до:

1) Митного кодексу України, законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про Національний банк України", "Про дипломатичну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про судову експертизу", "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", "Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", "Про судоустрій і статус суддів", "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", "Про пенсійне забезпечення", Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року N 379 "Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України" не може перевищувати залежно від стажу державної служби, стажу служби в органах місцевого самоврядування та/або державної служби, стажу роботи, що дає право на пенсійне забезпечення відповідно до умов і порядку, встановлених Законом України "Про державну службу", стажу наукової роботи, стажу роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури, стажу роботи на посаді судді, вислуги років, яка дає право на пенсійне забезпечення відповідно до умов і порядку, встановлених Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб":

від 10 до 15 років - десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність;

від 15 до 20 років - одинадцяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність;

від 20 до 25 років - дванадцяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність;

від 25 до 30 років - тринадцяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність;

понад 30 років - чотирнадцяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність;

2) законів України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про статус народного депутата України", "Про Кабінет Міністрів України" не може перевищувати чотирнадцяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Розділ II
ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ

1. Цей Закон набирає чинності з 1 січня 2012 року.

2. Обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.

Пенсіонерам, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом і в яких розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) перевищує максимальний розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановлений цим Законом, виплата пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) здійснюється без індексації, без застосування положень частин другої та третьої статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та проведення інших перерахунків, передбачених законодавством, до того часу, коли розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) відповідатиме максимальному розміру пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановленому цим Законом.

Порядок виплати пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) працюючим пенсіонерам, встановлений цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким призначена пенсія (довічне грошове утримання) та які влаштувалися на роботу до набрання чинності цим Законом.

Якщо внаслідок прийняття цього Закону розмір пенсії зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.

Пенсії, обчислені згідно із Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням показників середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України за 2006 - 2008 роки підлягають перерахунку з 1 січня 2012 року із застосуванням показника середньої заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" враховується для обчислення пенсії за 2009 рік.

3. Дія положень, передбачених абзацами сімдесят восьмим та сімдесят дев'ятим 17 пункту 5 розділу II цього Закону, поширюється на пенсіонерів, яким після набрання чинності цим Законом пенсія призначатиметься, а також перераховуватиметься з урахуванням заробітної плати за періоди страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії.

Дія положень, передбачених абзацами вісімдесятим - вісімдесят п'ятим підпункту 17 пункту 5 розділу II поширюється на осіб, які досягли віку (чоловіки - 60 років, жінки - 55 років), до набрання чинності цим Законом, але яким пенсія за віком призначатиметься після набрання чинності цим Законом.

4. З метою недопущення зменшення заробітної плати найманих працівників у зв'язку з перерахуванням страхових внесків до Накопичувального пенсійного фонду підприємства, установи і організації незалежно від форми власності та фізичні особи, які використовують найману працю, провадять:

збільшення суми фактичних витрат на оплату праці, визначених Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", за рахунок зменшення нарахувань на зазначені суми для роботодавців;

підвищення протягом поетапного збільшення розміру страхових внесків до Накопичувального пенсійного фонду заробітної плати всіх працівників таким чином і в таких розмірах, щоб після відрахування страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податку з доходів фізичних осіб заробітна плата, що підлягає виплаті, не була нижчою фактично виплаченої заробітної плати за рік, що передує року збільшення розміру страхового внеску до Накопичувального пенсійного фонду.

5. Внести зміни до таких законодавчих актів України:

1) у Законі України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., N 52, ст. 490; 1995 р., N 34, ст. 268; 2003 р., N 14, ст. 97; 2005 р., N 2, ст. 32, N 26, ст. 346; 2006 р., N 1, ст. 18; 2007 р., N 9, ст. 69; 2008 р., N 5Ї8, ст. 78; 2011 р., N 10, ст. 63):

у статті 23:

частину першу викласти в такій редакції:

"Граничний вік перебування на державній службі становить 65 років";

у частині другій слова "закінчення цього терміну" замінити словами "досягнення граничного віку перебування на державній службі";

у статті 31:

у частині четвертій:

слова "пенсійного віку" замінити словами "віку, що дає право на призначення пенсії відповідно до цього Закону", а слова і цифри "страховий стаж для чоловіків - не менше 25 років, для жінок - не менше 20 років" - словами і цифрами "страховий стаж, необхідний для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченому абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування";

доповнити реченням такого змісту: "У разі наявності (набуття) права на пенсію державним службовцем, який вийшов у відставку, він має право вибору між отриманням виплати у зв'язку із відставкою або пенсії, у тому числі відповідно до цього Закону, чи щомісячного довічного грошового утримання, що виплачується замість пенсії";

у частині п'ятій слова "пенсійного віку державним службовцем, який перебуває у відставці" замінити словами "державним службовцем, який перебуває у відставці, віку, що дає право на призначення пенсії відповідно до цього Закону";

у частині шостій слова "за віком" замінити словами "або щомісячного довічного грошового утримання";

текст статті 37 викласти в такій редакції:

"1. На одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли 60-річного віку, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

4. Пенсія, призначена відповідно до цієї статті, в період роботи на посадах, які дають право на призначення пенсії в порядку і на умовах, передбачених цим Законом, законами України "Про статус народного депутата України", "Про прокуратуру", "Про наукову і науково-технічну діяльність", виплачується у розмірі, обчисленому відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", а після звільнення з таких посад - у розмірі, обчисленому відповідно до цього Закону. Достроково призначена пенсія з урахуванням підпункту "г" частини першої пункту 1 статті 26 Закону України "Про зайнятість населення", пункту "в" частини другої статті 12 Закону України "Про загальні засади подальшої експлуатації і зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС та перетворення зруйнованого четвертого енергоблока цієї АЕС на екологічно безпечну систему" і статті 21 Закону України "Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні" у період до досягнення пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", працюючим пенсіонерам не виплачується. Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати залежно від стажу державної служби:

від 10 до 15 років - десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність;

від 15 до 20 років - одинадцяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність;

від 20 до 25 років - дванадцяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність;

від 25 до 30 років - тринадцяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність;

понад 30 років - чотирнадцяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

5. Визначення заробітної плати для обчислення пенсій державним службовцям здійснюється в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

6. Пенсія по інвалідності у розмірах, передбачених частиною першою цієї статті, призначається за наявності страхового стажу, встановленого для призначення пенсії по інвалідності відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", особам, визнаним інвалідами I або II групи у період перебування на державній службі, які мають стаж державної служби не менше 10 років, а також особам з числа інвалідів I або II групи незалежно від часу встановлення їм інвалідності, які мають не менше 10 років стажу державної служби на посадах, віднесених до категорії посад державних службовців, якщо безпосередньо перед зверненням за призначенням такої пенсії вони працювали на зазначених посадах. Пенсія по інвалідності відповідно до цього Закону призначається незалежно від причини інвалідності за умови припинення державної служби.

7. Якщо зазначені особи повертаються на державну службу, виплата пенсії по інвалідності припиняється на період до звільнення з роботи або досягнення ними граничного віку перебування на державній службі.

8. У разі зміни групи інвалідності або відновлення працездатності виплата пенсії по інвалідності, призначеної відповідно до цього Закону, здійснюється у порядку, визначеному статтею 35 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

9. Якщо інваліду I або II групи було встановлено III групу інвалідності, то в разі наступного визнання його інвалідом I або II групи право на отримання раніше призначеної пенсії на умовах, передбачених цим Законом, поновлюється з дня встановлення І або II групи інвалідності за умови, якщо після припинення виплати пенсії минуло не більше п'яти років. У такому самому порядку визначається право на отримання пенсії по інвалідності на умовах, передбачених цим Законом, особам, яким така пенсія не була призначена у зв'язку з продовженням перебування зазначених осіб на державній службі.

10. У разі смерті особи у період перебування на державній службі за наявності у померлого годувальника стажу державної служби не менше 10 років непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні (при цьому дітям - незалежно від того, чи були вони на утриманні померлого годувальника), призначається пенсія у зв'язку з втратою годувальника на одного непрацездатного члена сім'ї у розмірі 70 відсотків суми заробітної плати померлого годувальника, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а на двох і більше членів сім'ї - 90 відсотків. До непрацездатних членів сім'ї належать особи, зазначені у статті 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

11. Право на призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника на умовах, передбачених частиною десятою цієї статті, мають також непрацездатні члени сім'ї померлої особи, яка отримувала або мала право на пенсію за цим Законом.

12. Державний службовець, звільнений з державної служби у зв'язку з засудженням за умисний злочин, вчинений з використанням свого посадового становища, або вчиненням корупційного діяння, позбавляється права на одержання пенсії, передбаченої цією статтею. В таких випадках пенсія державному службовцю призначається на загальних підставах.

13. Державним службовцям у разі виходу на пенсію за наявності стажу державної служби не менше 10 років виплачується грошова допомога в розмірі 10 місячних посадових окладів.

14. У разі виходу на пенсію державні службовці за наявності стажу державної служби не менше 10 років користуються умовами щодо комунально-побутового обслуговування, передбаченими цим Законом";

2) у частині дванадцятій статті 20 Закону України "Про статус народного депутата України" (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., N 42, ст. 212; 2005 р., N 4, ст. 100; 2009 р., N 36-37, ст. 511):

абзаци перший, шостий, сьомий і дев'ятий викласти в такій редакції:

"12. Після досягнення чоловіками 60 років і жінками - пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", та за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченому абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", а також у разі визнання інвалідом I або II групи народному депутату призначається пенсія в розмірі 80 відсотків суми місячної заробітної плати працюючого народного депутата з урахуванням всіх доплат та надбавок до посадового окладу, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Нарахування пенсій здійснюється із суми заробітної плати, що складається з посадового окладу з урахуванням усіх доплат та надбавок працюючого народного депутата на момент призначення пенсії";

"Пенсія працюючому народному депутату в період виконання депутатських повноважень та колишньому народному депутату, який працює на посадах, які дають право на призначення пенсії в порядку та на умовах, передбачених законами України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про наукову і науково-технічну діяльність", виплачується у розмірі, обчисленому відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", а після припинення депутатських повноважень (звільнення з посади) - у розмірі, обчисленому відповідно до цього Закону. Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати чотирнадцяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. У разі виходу на пенсію народному депутату виплачується грошова допомога в розмірі дванадцяти місячних посадових окладів працюючого народного депутата за рахунок бюджетних призначень на забезпечення діяльності Верховної Ради України.

У випадку смерті народного депутата призначається пенсія у разі втрати годувальника непрацездатним членам сім'ї, які були на його утриманні, за їх заявою (при цьому дітям пенсія призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника) у розмірі 70 відсотків суми місячної заробітної плати працюючого народного депутата з урахуванням усіх доплат та надбавок до посадового окладу, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування на одного непрацездатного члена сім'ї та 90 відсотків - на двох і більше членів сім'ї на день звернення за пенсією за рахунок бюджетних призначень на забезпечення діяльності Верховної Ради України";

Після закінчення строку депутатських повноважень народному депутату, який має страховий стаж, необхідний для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбачений абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за його бажанням може бути достроково призначено пенсію згідно з цим Законом, але не раніше ніж за півтора року до досягнення віку, встановленого цією частиною. Достроково призначена згідно з цим Законом пенсія до досягнення віку, встановленого цією частиною, працюючому народному депутату не виплачується";

у другому реченні абзацу десятого слова "суми, що складається з посадового окладу з урахуванням всіх доплат та надбавок працюючого народного депутата" замінити словами "суми місячної заробітної плати працюючого народного депутата з урахуванням всіх доплат та надбавок до посадового окладу, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування";

3) у Законі України "Про службу в органах місцевого самоврядування" (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., N 33, ст. 175):

у статті 18:

частину першу викласти в такій редакції:

"Граничний вік перебування на службі в органах місцевого самоврядування становить 65 років. Ці обмеження не поширюються на посадових осіб місцевого самоврядування, які обираються на відповідні посади";

у частині третій слова "закінчення цього терміну" замінити словами "досягнення граничного віку перебування на службі в органах місцевого самоврядування";

у частині десятій статті 21 слова "для чоловіків - не менше 25 років, для жінок - не менше 20 років" замінити словами "необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченому абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування";

4) у статті 42 Закону України "Про дипломатичну службу" (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., N 5, ст. 29; із змінами, внесеними Законом України від 11 січня 2011 року N 2911-VI):

частину першу викласти в такій редакції:

"Граничний вік перебування на дипломатичній службі становить 65 років";

частини другу і третю виключити;

у частині четвертій слова і цифри "дипломатичним працівником, який перебуває на дипломатичній службі, 65-річного віку для чоловіків і 60-річного віку для жінок такий працівник" замінити словами "граничного віку перебування на дипломатичній службі працівник дипломатичної служби";

5) у статті 501 Закону України "Про прокуратуру" (Відомості Верховної Ради України, 1991 р., N 53, ст. 793; 2001 р., N 44, ст. 233; 2005 р., N 2, ст. 32; 2006 р., N 1, ст. 18; 2008 р., N 5-8, ст. 78; 2011 р., N 23, ст. 160):

у частині першій:

перше речення викласти в такій редакції:

"Прокурори і слідчі мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку при наявності на день звернення вислуги років не менше:

по 31 серпня 2011 року - 20 років, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років;

з 1 вересня 2011 року по 31 серпня 2012 року - 20 років 6 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років 6 місяців;

з 1 вересня 2012 року по 31 серпня 2013 - 21 рік, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 11 років;

з 1 вересня 2013 року по 31 серпня 2014 року - 21 рік 6 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 11 років 6 місяців;

з 1 вересня 2014 року по 31 серпня 2015 року - 22 роки, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 12 років;

з 1 вересня 2015 року по 31 серпня 2016 року - 22 роки 6 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 12 років 6 місяців;

з 1 вересня 2016 року по 31 серпня 2017 року - 23 роки, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 13 років;

з 1 вересня 2017 року по 31 серпня 2018 року - 23 роки 6 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 13 років 6 місяців;

з 1 вересня 2018 року по 31 серпня 2019 року - 24 роки, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 14 років;

з 1 вересня 2019 року по 31 серпня 2020 року - 24 роки 6 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 14 років 6 місяців;

з 1 вересня 2020 року і пізніше - 25 років, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 15 років";

у другому реченні слова "на які нараховуються страхові внески" замінити словами "з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування";

третє речення виключити;

у частині другій слова і цифри "за останні 24 календарні місяці роботи, яка дає право на даний вид пенсії, підряд перед зверненням за пенсією або" виключити;

частини третю і четверту викласти в такій редакції:

"Середньомісячна сума зазначених виплат за 60 календарних місяців визначається шляхом ділення загальної суми таких виплат на 60. Коригування зазначених виплат проводиться із застосуванням коефіцієнта загального підвищення розмірів посадового окладу, надбавок до нього за класний чин. Посадовий оклад, надбавки за класний чин і вислугу років під час призначення пенсії враховуються в розмірах, установлених на дату звернення за пенсією.

Працівникам, які не мають вислуги років, передбаченої частиною першою цієї статті, за наявності необхідного стажу роботи на посадах прокурорів та слідчих прокуратури, а також страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статтею 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", після досягнення чоловіками 55 років, а жінками віку, що на п'ять років менше, ніж пенсійний вік, установлений статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", пенсія призначається у розмірі, пропорційному кількості повних років роботи на прокурорських посадах, з розрахунку 80 відсотків місячного заробітку за відповідну вислугу років, передбачену частиною першою цієї статті";

у частині п'ятій статті слова "До 20-річного стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугою років" замінити словами "До вислуги років, що дає право на пенсію згідно з цією статтею";

частину чотирнадцяту викласти в такій редакції:

"Пенсія, призначена відповідно до цієї статті, в період роботи на посадах, які дають право на призначення пенсії у порядку та на умовах, передбачених цим Законом, законами України "Про статус народного депутата України", "Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про державну службу", виплачується у розмірі, обчисленому відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", а після звільнення з таких посад - у розмірі, обчисленому відповідно до цього Закону. Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати залежно від вислуги років:

від 10 до 15 років - десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність;

від 15 до 20 років - одинадцяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність;

від 20 до 25 років - дванадцяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність;

від 25 до 30 років - тринадцяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність;

понад 30 років - чотирнадцяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність";

6) у статті 138 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., N 41-45, ст. 529; 2011 р., N 23, ст. 160, N 29, ст. 272):

назву та частину першу викласти в такій редакції:

"Стаття 138. Пенсія або щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці

1. Судді, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками та жінками пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", виплачується пенсія на умовах, передбачених статтею 37 Закону України "Про державну службу", або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання";

у частині другій слова "пенсійного віку" замінити словами "віку, встановленого частиною першою цієї статті";

у частині третій:

перше речення після цифр і слів "80 відсотків грошового утримання судді" доповнити словами "з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування";

частину п'яту викласти в такій редакції:

"5. Виплата щомісячного довічного грошового утримання, призначеного відповідно до цієї статті, на період роботи на посадах, які дають право на його призначення або право на призначення пенсії в порядку та на умовах, передбачених законами України "Про прокуратуру", "Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про статус народного депутата України", "Про державну службу", припиняється. На цей період призначається і виплачується пенсія відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів державного бюджету. Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати залежно від стажу роботи на посаді судді:

від 10 до 15 років - десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність;

від 15 до 20 років - одинадцяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність;

від 20 до 25 років - дванадцяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність;

від 25 до 30 років - тринадцяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність;

понад 30 років - чотирнадцяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність";

7) у статті 24 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., N 2-3, ст. 20; 2006 р., N 47, ст. 463; 2008 р., N 5-8, ст. 78; 2011 р., N 22, ст. 148):

частину другу викласти в такій редакції:

"Пенсія науковому (науково-педагогічному) працівнику призначається за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченому статтею 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", та після досягнення пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за наявності стажу наукової роботи не менш як 20 років у чоловіків та не менш як 15 років стажу наукової роботи у жінок";

частину четверту виключити;

частини п'яту, десяту, сімнадцяту, двадцять першу та двадцять восьму викласти в такій редакції:

"Для обчислення пенсії враховується заробітна плата наукового (науково-педагогічного) працівника за основним місцем роботи за весь період страхового стажу на посадах наукового (науково-педагогічного) працівника, починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі якщо період страхового стажу на посадах наукового (науково-педагогічного) працівника починаючи, з 1 липня 2000 року, становить менш як 60 календарних місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата за основним місцем роботи за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу на посадах наукового (науково-педагогічного) працівника підряд до 1 липня 2000 року незалежно від перерв";

"Для обчислення заробітку під час призначення пенсії науковому (науково-педагогічному) працівнику застосовується середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, у тому числі в сільському господарстві, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії. Середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, у тому числі в сільському господарстві, визначається спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики";

"Пенсіонерам, які після призначення пенсії відповідно до цього Закону працювали за строковим трудовим договором (контрактом) на посадах наукових (науково-педагогічних) працівників і набули не менш як 24 місяці страхового стажу, проводиться перерахунок пенсії з урахуванням стажу наукової роботи після призначення пенсії. Перерахунок пенсії здійснюється за бажанням пенсіонера із заробітної плати наукового (науково-педагогічного) працівника, з якої обчислена пенсія, або із заробітної плати, визначеної в порядку, передбаченому частинами третьою - сьомою цієї статті";

"Науковим (науково-педагогічним) працівникам, які стали інвалідами I, II, III груп, призначається пенсія по інвалідності в розмірі пенсії наукового (науково-педагогічного) працівника незалежно від віку за наявності стажу наукової роботи, передбаченого частиною другою цієї статті, та страхового стажу, передбаченого статтею 32 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", а особам із числа інвалідів з дитинства - незалежно від часу встановлення інвалідності";

"Пенсія, призначена відповідно до цієї статті, в період роботи на посадах, які дають право на призначення пенсії в порядку та на умовах, передбачених цим Законом, законами України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про статус народного депутата України", виплачується в розмірі, обчисленому відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", а після звільнення з таких посад - у розмірі, обчисленому відповідно до цього Закону. Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати залежно від стажу наукової роботи:

від 10 до 15 років - десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність;

від 15 до 20 років - одинадцяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність;

від 20 до 25 років - дванадцяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність;

від 25 до 30 років - тринадцяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність;

понад 30 років - чотирнадцяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність";

доповнити після частини двадцять восьмої новою частиною такого змісту:

"Достроково призначена пенсія з урахуванням підпункту "г" частини першої пункту 1 статті 26 Закону України "Про зайнятість населення", пункту "в" частини другої статті 12 Закону України "Про загальні засади подальшої експлуатації і зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС та перетворення зруйнованого четвертого енергоблока цієї АЕС на екологічно безпечну систему" і статті 21 Закону України "Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні" у період до досягнення пенсійного віку, встановленого частиною другою цієї статті, працюючим пенсіонерам не виплачується".

У зв'язку з цим частини двадцять дев'яту - тридцять другу вважати відповідно частинами тридцятою - тридцять третьою;

8) у Законі України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., N 13, ст. 178, N 37, ст. 543; 1996 р., N 35, ст. 162; 2006 р., N 1, ст. 18, N 49, ст. 485; 2008 р., N 5-8, ст. 78):

у статті 55:

у частині першій слова "для одержання державних пенсій" замінити словами і цифрами "статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування";

частину третю статті 67 викласти в такій редакції:

"Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати чотирнадцяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність";

10) у Законі України "Про пенсійне забезпечення" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., N 3, ст. 10; 2001 р., N 44, ст. 228; 2003 р., N 38, ст. 317; 2004 р., N 7, ст. 54; 2008 р., N 5-8, ст. 78; 2009 р., N 38, ст. 535):

у пункті "б" частини третьої статті 37 і частині першій статті 47 слова і цифри "чоловіки - 60 років, жінки - 55 років" замінити словами і цифрами "пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування";

частину третю статті 85 викласти в такій редакції:

"Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати залежно від страхового стажу:

від 10 до 15 років - десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність;

від 15 до 20 років - одинадцяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність;

від 20 до 25 років - дванадцяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність;

від 25 до 30 років - тринадцяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність;

понад 30 років - чотирнадцяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність";

12) у Законі України "Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні" (Відомості Верховної Ради України, 1994 р., N 4, ст. 18; 2006 р., N 1, ст. 18; 2007 р., N 7-8, ст. 66; 2008 р., N 5-8, ст. 78):

текст статті 10 викласти в такій редакції:

"Громадянами похилого віку визнаються особи, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", а також особи, яким до досягнення зазначеного пенсійного віку залишилося не більш як півтора року";

текст статті 21 викласти в такій редакції:

"Особам, трудовий договір з якими розірвано за півтора року до досягнення пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", або віку, що дає право на призначення пенсії відповідно до Законів України "Про державну службу", "Про статус народного депутата України", "Про прокуратуру", "Про наукову і науково-технічну діяльність" (за наявності відповідних умов), з ініціативи власника або уповноваженого ним органу у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідацією, реорганізацією, перепрофілюванням підприємств, установ та організацій, скороченням чисельності або штату працівників, а також виявленою невідповідністю працівника займаній посаді за станом здоров'я, гарантується право на достроковий вихід на пенсію за півтора року до встановленого законодавством строку, якщо вони мають страховий стаж, необхідний для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбачений абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Виплата пенсій особам, звільненим у зв'язку з виявленою невідповідністю працівника займаній посаді за станом здоров'я, зазначеним у частині першій цієї статті, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету до досягнення ними пенсійного віку";

13) у Законі України "Про зайнятість населення" (Відомості Верховної Ради УРСР, 1991 р., N 14, ст. 170; Відомості Верховної Ради України, 1993 р., N 2, ст. 3; 1998 р., N 11-12, ст. 44; 2005 р., N 13, ст. 233; 2006 р., N 1, ст. 18, N 32, ст. 271):

підпункт "г" пункту 1 статті 5 викласти в такій редакції:

"г) особам передпенсійного віку (за два роки до досягнення пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", або віку, що дає право на призначення пенсії відповідно до законів України "Про державну службу", "Про статус народного депутата України", "Про прокуратуру", "Про наукову і науково-технічну діяльність" (за наявності відповідних умов)";

підпункт "г" пункту 1 статті 26 викласти в такій редакції:

"г) право на достроковий вихід на пенсію за півтора року до досягнення пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", або віку, що дає право на призначення пенсії відповідно до законів України "Про державну службу", "Про статус народного депутата України", "Про прокуратуру", "Про наукову і науково-технічну діяльність" (за наявності відповідних умов), у разі якщо до визнання такої особи безробітною для неї неможливо було підібрати підходящу роботу, та якщо вона має страховий стаж, необхідний для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбачений абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування";

14) у Законі України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., N 29, ст. 399; 2002 р., N 35, ст. 262; 2004 р., N 50, ст. 536; 2006 р., N 37, ст. 318; 2007 р., N 33, ст. 442; 2008 р., N 5-8, ст. 78; 2009 р., N 24, ст. 296):

статтю 7 доповнити реченнями такого змісту: "У разі якщо особа має право на отримання пенсії відповідно до цього Закону та Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", призначається одна пенсія за її вибором. При цьому різниця між розміром пенсії, на який особа має право відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", і розміром пенсії із солідарної системи відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", яка визначається в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, фінансується за рахунок коштів державного бюджету";

у статті 9:

частину першу викласти в такій редакції:

"Особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом та звільняються зі служби за станом здоров'я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби";

доповнити новою частиною другою такого змісту:

"У разі звільнення осіб, зазначених у частині першій цієї статті, зі служби за віком, у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення виплачується за наявності вислуги 10 років і більше".

У зв'язку з цим частини другу - сьому вважати відповідно частинами третьою - восьмою;

частину другу після слів "перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України" доповнити словами і цифрами "які мають вислугу 10 років і більше";

у статті 12:

пункт "а" викласти в такій редакції:

"а) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах "б" - "д" статті 12 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби:

по 31 серпня 2011 року і на день звільнення мають вислугу 20 років і більше;

з 1 вересня 2011 року по 31 серпня 2012 року і на день звільнення мають вислугу 20 календарних років та 6 місяців і більше;

з 1 вересня 2012 року по 31 серпня 2013 року і на день звільнення мають вислугу 21 календарний рік і більше;

з 1 вересня 2013 року по 31 серпня 2014 року і на день звільнення мають вислугу 21 календарний рік та 6 місяців і більше;

з 1 вересня 2014 року по 31 серпня 2015 року і на день звільнення мають вислугу 22 календарних роки і більше;

з 1 вересня 2015 року по 31 серпня 2016 року і на день звільнення мають вислугу 22 календарних роки та 6 місяців і більше;

з 1 вересня 2016 року по 31 серпня 2017 року і на день звільнення мають вислугу 23 календарних роки і більше;

з 1 вересня 2017 року по 31 серпня 2018 року і на день звільнення мають вислугу 23 календарних роки та 6 місяців і більше;

з 1 вересня 2018 року по 31 серпня 2019 року і на день звільнення мають вислугу 24 календарних роки і більше;

з 1 вересня 2019 року по 31 серпня 2020 року і на день звільнення мають вислугу 24 календарних роки та 6 місяців і більше;

з 1 вересня 2020 року або після цієї дати і на день звільнення мають вислугу 25 календарних років і більше.

До календарної вислуги років зараховується також період, зазначений в частині другій статті 17 цього Закону";

у пункті "в" цифри і слово "15 років" замінити цифрами і словами "20 календарних років і більше";

у статті 13:

у пункті "в" частини першої слова і цифри "за вислугу 15 років - 40 процентів відповідних сум грошового забезпечення із збільшенням цього розміру на 2 проценти за кожний повний рік вислуги понад 15 років, але не більше ніж 50 процентів" замінити словами і цифрами "за вислугу 20 років - 50 процентів відповідних сум грошового забезпечення із збільшенням цього розміру на 3 проценти за кожний повний рік вислуги понад 20 років, але не більше ніж 65 процентів";

у частині другій цифри "90" замінити цифрами "80";

доповнити частиною третьою такого змісту:

"Особам, які на день набрання чинності Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" набули право на пенсію відповідно до цього Закону у розмірі від 80 до 90 процентів грошового забезпечення, пенсія обчислюється виходячи з вислуги років, наявної на день набрання чинності Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи", але у розмірі не більше 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення";

у частині першій статті 26 слова і цифри "чоловікам старше 60 років і жінкам старше 55 років" замінити словами і цифрами "які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування";

у статті 30:

у частині третій слова "пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" замінити словами "чоловіками 55 років, жінками - 50 років";

у частині четвертій:

у пункті "б" слова і цифри "(чоловіки - 60 років, жінки - 55 років)" замінити словами і цифрами "встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування";

у пункті "в":

слова і цифри "після досягнення чоловіками 55 років, жінками - 50 років або якщо вони є інвалідами" замінити словами і цифрами "не раніш як за 5 років до досягнення пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", або якщо вони є інвалідами";

у частині першій статті 40 слова і цифри "чоловіки - 60 років, жінки - 55 років" замінити словами і цифрами "пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування";

у статті 43:

частини третю і п'яту викласти в такій редакції:

"Пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;

Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати залежно від вислуги років:

від 10 до 15 років - десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність;

від 15 до 20 років - одинадцяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність;

від 20 до 25 років - дванадцяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність;

від 25 до 30 років - тринадцяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність;

понад 30 років - чотирнадцяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність";

15) у пункті 11 статті 1 Закону України "Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються із служби у зв'язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їхніх сімей" (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., N 36, ст. 444) цифри і слово "15 років" замінити цифрами і словами "20 календарних років", цифри і слова "40 відсотків від грошового забезпечення із збільшенням цього розміру на 2 відсотки за кожний наступний рік, але не більше ніж" виключити;

16) у пункті 2 статті 15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., N 15, ст. 190; 1997 р., N 12, ст. 103; 1999 р., N 48, ст. 410; 2006 р., N 37, ст. 318, N 51, ст. 519):

абзац перший викласти в такій редакції:

"2. Особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом та звільняються зі служби за станом здоров'я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби";

доповнити новим абзацом після абзацу першого такого змісту:

"У разі звільнення військовослужбовця з військової служби за віком, у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення виплачується за наявності вислуги 10 років і більше".

У зв'язку з цим абзаци другий - п'ятий вважати відповідно абзацами третім - шостим;

абзац другий після слів "Кабінетом Міністрів України" доповнити словами і цифрами "які мають вислугу 10 років і більше";

17) у Законі України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., N 49-51, ст. 376; 2005 р., N 2, ст. 42, N 6, ст. 141, N 9, ст. 184, N 17-19, ст. 267; 2006 р., N 4, ст. 61, N 27, ст. 234; 2007 р., N 9, ст. 72; 2008 р., N 5-8, ст. 78, N 27-28, ст. 253, N 42-43, ст. 293; 2009 р., N 16, ст. 221, N 38, ст. 535, N 51, ст. 758; 2010 р., N 37, ст. 496; 2011 р., N 2-3, ст. 11):

у статті 1:

доповнити після абзацу другого новим абзацом такого змісту:

"діяльність з управління активами - професійна діяльність з управління активами інституційних інвесторів, порядок провадження якої визначено законодавством про цінні папери та фондовий ринок".

У зв'язку з цим абзаци третій - сороковий вважати відповідно абзацами четвертим - сорок першим;

абзац четвертий викласти в такій редакції:

"довічна пенсія (ануїтет) - пенсійна виплата за рахунок коштів, що обліковуються на накопичувальному пенсійному рахунку застрахованої особи, а у випадках, передбачених законом, - на індивідуальному пенсійному рахунку учасника недержавного пенсійного фонду, сума та порядок виплати якої визначаються в договорі страхування довічної пенсії, укладеному із страховою організацією після досягнення особою пенсійного віку, передбаченого цим Законом, або членам її сім'ї чи спадкоємцям у випадках, передбачених цим Законом";

абзац п'ятий доповнити словами "та до накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування";

після абзацу шостого доповнити новими абзацами такого змісту:

"інвестиційний дохід - сума приросту вартості пенсійних активів Накопичувального пенсійного фонду за визначений проміжок часу, отримана за рахунок зміни їх ринкової вартості, і прибутку (збитку) від здійснення операцій з активами та пасивних доходів, нарахованих за цими пенсійними активами;

інвестиційний прибуток (збиток) - різниця між сумою інвестиційного доходу Накопичувального пенсійного фонду, отриманого за визначений проміжок часу, та сумою адміністративних видатків Накопичувального пенсійного фонду за цей період на оплату послуг, визначених відповідно до цього Закону".

У зв'язку з цим абзаци сьомий - сорок перший вважати відповідно абзацами дев'ятим - сорок третім;

абзац десятий замінити двома абзацами такого змісту:

"компанія з управління активами - юридична особа, яка здійснює управління активами на підставі ліцензії на провадження професійної діяльності на фондовому ринку (діяльності з управління активами інституційних інвесторів) та обирається за результатами конкурсу;

конкурс - процес визначення на конкурентних засадах юридичної особи (групи юридичних осіб), яка запропонувала кращі послуги (виконання робіт) у накопичувальній системі пенсійного страхування у визначеному цим Законом порядку.

У зв'язку з цим абзаци одинадцятий - сорок третій вважати відповідно абзацами дванадцятим - сорок четвертим;

абзаци вісімнадцятий і двадцять третій викласти в такій редакції:

"одиниця пенсійних активів - показник системи персоніфікованого обліку, який застосовується для визначення суми пенсійних коштів, що належать учасникові накопичувальної системи пенсійного страхування та обліковуються на його накопичувальному пенсійному рахунку в Накопичувальному фонді або у передбачених законом випадках - на індивідуальному пенсійному рахунку у відповідному недержавному пенсійному фонді - суб'єкті другого рівня системи пенсійного забезпечення";

"пенсійні активи накопичувальної системи пенсійного страхування - грошові кошти, цінні папери, майнові права та зобов'язання щодо них, які сформовані відповідно до цього Закону в Накопичувальному фонді або у передбачених законом випадках - у недержавних пенсійних фондах - суб'єктах другого рівня системи пенсійного забезпечення";

абзаци двадцять шостий - двадцять дев'ятий замінити абзацами такого змісту:

"пов'язана особа - юридична особа, яка здійснює контроль, зокрема спільний, за відповідною юридичною особою або контролюється нею чи перебуває з такою юридичною особою під спільним контролем; фізична особа або члени її сім'ї, які здійснюють контроль за відповідною юридичною особою; посадова особа відповідної юридичної особи, яка уповноважена виконувати від імені такої юридичної особи дії, спрямовані на встановлення, зміну або припинення правових відносин, а також члени сім'ї посадової особи. При цьому членами сім'ї фізичної особи вважаються її чоловік (дружина), діти або батьки як фізичної особи, так і її чоловіка (дружини), а також чоловік (дружина) будь-кого з дітей або батьків фізичної особи;

контроль за юридичною особою - нагляд з можливістю вирішального впливу на управління або діяльність юридичної особи шляхом безпосереднього та/або опосередкованого (через пов'язаних фізичних чи юридичних осіб) володіння більшою часткою (паєм, пакетом акцій) статутного (складеного) капіталу, управління найбільшою кількістю голосів в органі управління юридичної особи, а також можливість здійснювати незалежно від формального володіння вирішальний вплив відповідно до договору. Для фізичної особи загальна частка статутного (складеного) капіталу юридичної особи (кількість голосів в органі управління, якою вона володіє) визначається як загальний обсяг корпоративних прав, що належать такій фізичній особі, членам її сім'ї та юридичним особам, які контролюються фізичною особою або членами її сім'ї".

У зв'язку з цим абзаци тридцятий - сорок четвертий вважати відповідно абзацами двадцять восьмим - сорок другим;

абзац тридцять сьомий викласти у такій редакції:

"страхова організація - страховик, який має ліцензію на здійснення страхування життя, а також ліцензію на здійснення страхування довічних пенсій та здійснює страхування і виплату довічних пенсій за рахунок коштів накопичувальної системи пенсійного страхування";

абзац тридцять дев'ятий виключити;

абзац сорок перший викласти у такій редакції:

"чиста вартість одиниці пенсійних активів - розрахункова вартість одиниці пенсійних активів, що визначається в порядку, передбаченому цим Законом, шляхом ділення чистої вартості пенсійних активів на загальну кількість одиниць пенсійних активів станом на день розрахунку";

абзац третій частини першої статті 2 після слів "Накопичувальному фонді" доповнити словами "або у відповідних недержавних пенсійних фондах - суб'єктах другого рівня системи пенсійного забезпечення";

в абзаці одинадцятому частини другої статті 5, в абзаці десятому частини першої статті 7, частинах другій і третій статті 8, частині другій статті 15 слова "Накопичувального фонду" замінити словами "накопичувальної системи пенсійного страхування";

частину другу статті 9 викласти у такій редакції:

"2. За рахунок коштів накопичувальної системи пенсійного страхування, що обліковуються на накопичувальних пенсійних рахунках Накопичувального фонду або на індивідуальних пенсійних рахунках у відповідних недержавних пенсійних фондах - суб'єктах другого рівня системи пенсійного забезпечення, здійснюються такі пенсійні виплати: довічні пенсії, одноразова виплата";

частину другу статті 13 після слів "пенсійному рахунку" доповнити словами "у Накопичувальному фонді або на індивідуальному пенсійному рахунку у відповідному недержавному пенсійному фонді - суб'єкті другого рівня системи пенсійного забезпечення";

у статті 16:

у частині першій:

пункт 4 викласти у такій редакції:

"4) отримувати безоплатно відомості, внесені до її персональної облікової картки з системи персоніфікованого обліку та Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, в тому числі інформацію, яка відображає обсяг пенсійних коштів на її накопичувальному пенсійному рахунку в Накопичувальному фонді або індивідуальному пенсійному рахунку у недержавному пенсійному фонді - суб'єкті другого рівня системи пенсійного забезпечення, у разі коли застрахована особа обрала такий недержавний пенсійний фонд, та стан здійснення пенсійних виплат за формою, встановленою правлінням Пенсійного фонду та в порядку, визначеному цим Законом";

доповнити частину пунктами 111 і 112 такого змісту:

"111) обирати недержавний пенсійний фонд - суб'єкт другого рівня системи пенсійного забезпечення на умовах та у порядку, визначених законом;

112) змінювати відповідний недержавний пенсійний фонд - суб'єкт другого рівня системи пенсійного забезпечення, але не частіше ніж один раз на два роки";

у статті 20:

у частині четвертій слова "недержавного пенсійного фонду" замінити словами "недержавного пенсійного фонду - суб'єкта другого рівня системи пенсійного забезпечення";

у частині дев'ятій:

в абзаці другому слова "або у випадках, передбачених цим Законом, на рахунок Накопичувального фонду" виключити;

в абзаці третьому слова "та/або Накопичувального фонду" виключити;

частину одинадцяту викласти у такій редакції:

"11. Суми надміру або помилково сплачених страхових внесків до накопичувальної системи пенсійного страхування, у тому числі сплачені із заробітної плати (доходу) застрахованої особи, яка працює за сумісництвом, що перевищує максимальну величину, передбачену пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", повертаються цій застрахованій особі або за її бажанн