Від партнерів
Пошук по сайту
Від партнерів
Тематичні розділи
Реклама

Замовити роботу

Архів літератури
Підтримка

Тексти підручників належать їх авторам, на сайті розміщені для ознайомлення. Якщо ви є автором підручника, і не бажаєте, щоб підручник було розміщено на сайті, то напишіть на polkaknig [at] gmail.com, і підручник буде негайно знято з сайту.

Інформація
Реклама
 

Проведення процедури реєстрації особи як платника ПДВ
Категория: Податкове право

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ЛИСТ від 01.11.2011 р. N 4893/7/15-3317

Державним податковим адміністраціям в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі

Щодо проведення процедури реєстрації особи як платника ПДВ

Державна податкова служба України у зв'язку з набранням чинності Законом України від 07.07.2011 за N 3609-VI "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих норм Податкового кодексу України" (далі - Податковий кодекс), а також зважаючи на звернення підпорядкованих органів державної податкової служби з питань проведення процедури реєстрації особи як платника податку на додану вартість, статутний капітал або балансова вартість активів (основних засобів, нематеріальних активів, запасів) якої перевищує 300 тис. грн., надає методичні рекомендації для врахування під час проведення такої процедури, а також підготовки податкових консультацій платникам податків.

Порядок реєстрації особи як платника податку на додану вартість регулюється статтями 180 - 183 розділу V Податкового кодексу та регламентується Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 N 978 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.12.2010 за N 1400/18695 (далі - Положення).

Реєстрація особи як платника податку на додану вартість за добровільним рішенням такої особи відбувається за умови дотримання вимог, визначених статтями 182 та 183 розділу V Податкового кодексу, шляхом подання до органу державної податкової служби за своїм місцезнаходженням реєстраційної заяви платника податку на додану вартість за формою N 1-ПДВ (далі - Заява).

Відповідно до абзацу 2 пункту 182.1 статті 182 розділу V Податкового кодексу особа, статутний капітал або балансова вартість активів (основних засобів, нематеріальних активів, запасів) якої перевищує 300 тис. грн. та яка не є платником податку на додану вартість відповідно до пункту 181.1 статті 181 розділу V Податкового кодексу (обов'язкова реєстрація), може зареєструватися за своїм добровільним рішенням незалежно від обсягу здійснених нею оподатковуваних операцій.

Згідно із частиною 1 статті 87 Господарського кодексу України (далі - Господарський кодекс) під статутним капіталом розуміється зафіксована в установчих документах (статуті) сума вкладів засновників та учасників господарського товариства для забезпечення діяльності.

Вкладами учасників та засновників господарського товариства можуть бути будинки, споруди, обладнання та інші матеріальні цінності, цінні папери, права користування землею, водою та іншими природними ресурсами, будинками, спорудами, а також інші майнові права (включаючи майнові права на об'єкти інтелектуальної власності), кошти, в тому числі в іноземній валюті. Вклад, оцінений у гривнях, становить частку учасника та засновника у статутному капіталі товариства. Порядок оцінки вкладів визначається в установчих документах господарського товариства, якщо інше не передбачено законом (частина 1 та 2 статті 86 Господарського кодексу).

При цьому, статутний капітал товариства з обмеженою відповідальністю підлягає сплаті учасниками товариства до закінчення першого року з дня державної реєстрації товариства (частина 3 статті 144 Цивільного кодексу України, далі - Цивільний кодекс).

Відповідно до абзацу 2 частини 2 статті 115 Цивільного кодексу грошова оцінка вкладу учасника господарського товариства здійснюється за згодою учасників товариства, а у випадках, встановлених законом, вона підлягає незалежній експертній перевірці.

Статтею 3 Закону України від 12.07.2001 N 2658-III "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" (далі - Закон N 2658) визначено, що незалежною оцінкою майна вважається оцінка майна, що проведена суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання.

Суб'єктами оціночної діяльності можуть бути зареєстровані в установленому законодавством порядку фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, а також юридичні особи незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності, які здійснюють господарську діяльність, у складі яких працює хоча б один оцінювач, та які отримали сертифікат суб'єкта оціночної діяльності відповідно до Закону N 2658, а також органи державної влади та органи місцевого самоврядування, які отримали повноваження на здійснення оціночної діяльності в процесі виконання функцій з управління та розпорядження державним майном та (або) майном, що є у комунальній власності, та у складі яких працюють оцінювачі (стаття 5 розділу I Закону N 2658).

За результатами оціночної діяльності складається звіт про оцінку майна (акт оцінки майна), що містить висновки про вартість майна (стаття 12 розділу II Закону N 2658).

Звертаємо увагу, що забороняється використовувати для формування статутного (складеного) капіталу товариства бюджетні кошти, кошти, одержані в кредит та під заставу, векселі, майно державних (комунальних) підприємств, яке відповідно до закону (рішення органу місцевого самоврядування) не підлягає приватизації, та майно, що перебуває в оперативному управлінні бюджетних установ, якщо інше не передбачено законом (частина 3 статті 86 Господарського кодексу).

В той же час слід зазначити, що фінансовий стан засновників - юридичних осіб щодо їх спроможності здійснити відповідні внески до статутного капіталу господарського товариства у випадках, передбачених законом має бути перевірений незалежним аудитором (аудиторською організацією) у встановленому порядку, а майновий стан засновників - громадян має бути підтверджений довідкою органу державної податкової служби про подану декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію), завіреною відповідним податковим органом (частина 3 статті 86 Господарського кодексу).

Відповідно до частини 2 статті 87 Господарського кодексу товариство має право змінювати (збільшувати або зменшувати) розмір статутного капіталу.

При цьому, згідно із частиною 3 статті 87 Господарського кодексу рішення товариства про зміни розміру статутного капіталу набирає чинності з дня внесення цих змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Своєю чергою, з метою підтвердження достовірності зазначених у Заяві відомостей, а саме тих, які стосуються формування статутного капіталу, орган державної податкової служби, керуючись підпунктом 20.1.6 пункту 20.1 статті 20 розділу I та пунктом 73.3 статті 73 розділу II Податкового кодексу, може звернутися до особи, яка прагне зареєструватися платником податку на додану вартість за добровільним рішенням, із письмовим запитом про надання відповідної інформації та копій необхідних документів.

Повідомляючи про викладене, Державна податкова служба України зобов'язує довести зазначені методичні рекомендації до відома підпорядкованих органів державної податкової служби і платників податків та забезпечити їх врахування при проведенні процедури реєстрації особи як платника податку на додану вартість за добровільним рішенням, а також при наданні податкових консультацій платникам податків.

Заступник Голови

С. І. Лекарь


загрузка...