| |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
84
|
|
|
|
|
|
|
|
|
прогресивних технологій і поглиблення спеціалізації на їх виробництві Україна має можливість довести їх виробництво до 55-60 млн. т, а виробництво цукру – до 8-10 тис. т.
Стабілізаційний процес бурякоцукрового комплексу в значній мірі залежить від успіхів його переходу на ринкові умови: квотування насамперед визначену і встановлену частку, запровадження гарантованих цін на цукрові буряки і цукор, стимулювання розвитку прогресивної фінансово-кредитної політики тощо. Це пов'язане з тим, що продукція споживається упродовж всього року, а її виробництво триває лише декілька місяців.
У нашій країні весь вироблений цукор на ринок реалізується за низькою ціною. До нового врожаю вона весь час зростає, але бурякосійні господарства від підвищення цін на цукор ніякого зиску не мають, весь дохід від реалізації цукру залишається в руках комерційних структур. Тому пропонуються механізми реалізації цукру за місячними квотами і встановлення оптимальних цін на нього. Такий механізм має сприяти усуненню цінових перекосів і стимулювати розвиток бурякоцукрового виробництва. Для цього була створена міжвідомча комісія з питань регулювання ринку цукру. Розроблені цією комісією рекомендації покладені в основу постанови Кабінету Міністрів від 24 травня 1997 р. "Про регулювання ринку цукру" в розмірі 1 190 гривень за тонну і цукрових буряків 70 гривень за тонну та запровадження максимально допустимої квоти при поставці цукру на внутрішній ринок. Щодо ціни на цукор, то цю позицію треба конкретизувати, передбачивши диференціацію єдиної ціни стосовно конкретних природноекономічних умов: Полісся, Лісостепу, Степу і передгірських районів Карпат. Бажана ціна на цукор повинна бути основою для встановлення оптимальної гарантованої ціни на цукрові буряки. При калькуляції базової ціни на цукрову сировину необхідно врахувати очікуваний обсяг виробництва цукру з урахуванням прибутку від продажу меляси і жому. Ціна на цукрові буряки має бути основою для
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| |
 |
:
: