| |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
10
♦ виробнича та соціальна інфраструктура (заготівля, зберігання, транспортування і реалізація продукції, підготовка кадрів, заклади по відтворенні робочої сили).
Таблиця 2
Структура АПК за даними на 1998 рік характеризується таким співвідношенням між його сферами (в %)
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Сфера АПК
|
Чисельність працівників
|
Вартість основних виробничих фондів
|
Обсяг продукції
|
|
|
|
Виробництво засобів виробництва
|
15,1
|
14,2
|
11,0
|
|
|
|
Сільськогосподарське виробництво
|
66,3
|
60,4
|
49,5
|
|
|
|
Переробна промисловість (харчова і легка)
|
9,9
|
14,4
|
35,2
|
|
|
|
Виробнича і соціальна інфраструктура
|
8,7
|
11,0
|
4,3
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
В розвитку агропромислового комплексу особливу роль відіграє перша сфера. Вона має прямий вплив на перебудову матеріально-технічної бази усіх сфер АПК. Для того, щоб забезпечити комплексну механізацію сільськогосподарського виробництва необхідно мати енергетичних ресурсів не менше 60 к.с. на одного працівника і 500 к.с. на 100 га ріллі. Нині у сільському господарстві України ці показники складають лише 23 і 375 к.с. В країнах Західної Європи, Англії і Німеччини енергоозброєність праці складає відповідно 75 к.с. і 65 к.с., а в США – 135 к.с. Саме тому рівень продуктивності праці в сільському господарстві в Україні нижчий від розвинутих країн у 4-5 разів, а в галузях харчової промисловості – у 6-7 разів. За останні роки можливості забезпечення агропромислового виробництва матеріально-технічними ресурсами значно звузилися, що стало наслідком загальної
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| |
 |
:
: