|
і дугову еластичність, яку визначають за формулою:
2(у2-у 1) 2(х2-х1) у2 - у1 х 2-х 1
Ех(у) Д = :----- або Ех(у)Д =— :------,
у 1+у2 х 1+х2 усеред хсеред
де хсеред. та усеред . - середньоарифметичні значення х та у.
Цінова еластичність попиту (еластичність попиту за ціною) Еd(p) є показником реакції величини попиту як відповідь на зміну ціни і визначає, на скільки відсотків зміниться величина попиту при зміні ціни на один відсоток.
Оскільки величина попиту (згідно із законом попиту) перебуває, як правило, в оберненій залежності від ціни, то коефіцієнт цінової еластичності попиту, який дорівнює відсотковій зміні величини попиту, поділеній на відсоткову зміну ціни, є від’ємною величиною. Проте часто в економічних дослідженнях беруть до уваги лише абсолютне значення даного коефіцієнта.
Залежно від величини коефіцієнта цінової еластичності попиту розрізняють попит:
- нееластичний (при|Ed(р)|< 1);
- одиничної еластичності (при \Ed(p) = 1);
- еластичний (при \Ed (р) > 1).
У випадку абсолютної нееластичності (\Ed(p)\ = 0) криву попиту можна зобразити у
вигляді лінії, паралельної до вертикальної осі (осі Р), тобто незначне підвищення ціни призводить до безмежно великого скорочення величини попиту, і навпаки. У випадку абсолютно еластичного попиту (Ed(p)\ →∞) крива попиту паралельна до горизонтальної осі
(осі Q) і розміщена вище, ніж вона, бо ціна товару є величиною додатною (Р > 0). Отже, при абсолютно еластичному попиті ніяка зміна ціни не впливає на величину попиту.
Значення коефіцієнта цінової еластичності попиту у випадку, коли відома функціональна залежність величини попиту від ціни товару, яка має лінійний характер, можна визначити графічним способом.
Припустимо, що крива попиту задана лінійною функцією Qd = С - kР, тому цінова еластичність попиту дорівнює:
Qd ′ -k -kР
Ed( p)= , = zzy = ---------.
Qd Р Q Q
/p /p
Таким чином, з отриманого виразу для \Ed(p)\ видно, що коефіцієнт цінової
еластичності буде різним для різних значень Р і, відповідно, Q, тобто в різних точках кривої попиту.
83
|
:
: