|
|
|
Залежно від ступеня втручання експериментатора в проходження психічних процесів і явищ експерименти поділяються на констатуючі і формуючі. Констатуючий експеримент пов’язаний з вирішенням такого завдання: виділити серед сукупності факторів один чи кілька й оцінити їхній вплив на психолого-правове явище. У ході подібного експерименту дослідник отримує відповідь на питання про те, який вплив різних факторів на предмет, що вивчається, і за спрямуванням (позитивний чи негативний), і за силою, і за стійкістю. Формуючий експеримент (в окремих працях він носить назву навчального чи ви-ховного) передбачає суттєву зміну позиції дослідника: перехід від ви-вчення фактів і їх психологічного пояснення до процесу формування необхідних якостей і властивостей особистості (ціннісних орієнтацій, соціальних установок, норм поведінки, рис характеру і т. п.). Прикла-дом формуючого експерименту можуть бути експерименти відомого педагога-дослідника А. Макаренка, пов’язані з перевихованням ді-тей-правопорушників у дитячих колоніях під Полтавою і поблизу Харкова.
Отже, експериментальний метод забезпечує глибше вивчення пси-холого-правових явищ, ніж спостереження.
Для збору первинної інформації в юридичній психології викорис-товуються різні види опитувань: бесіда, інтерв’ю, анкетування.
Бесіда діагностична як спосіб пізнання психічних процесів, ста-нів, властивостей особистості має давні традиції. Ще стародавні філософи Сократ, Платон, Аристотель надавали великого значен-ня накопиченню знань про характер і поведінку різних верств на-селення, їх запити і потреби шляхом групових та індивідуальних бесід з людьми. Як метод юридичної психології бесіда основана на безпосередній взаємодії між юридичним працівником і опитува-ним. Її суть полягає в тому, що одній чи кільком особам ставлять-ся запитання, на які вони відповідають усно. При цьому зміст за-питань розкриває ту психолого-правову проблему, котру виділив дослідник або юрист-практик. Цей метод широко застосовується при вивченні особистості і є досить легким і результативним спо-собом отримання інформації про особливості психічних явищ спів-розмовника в процесі мовного спілкування з ним. Приміром, у бесіді можна отримати дані про загальноосвітній і культурний рі-вень людини, його ставлення до себе і людей, соціальних ціннос-тей, фактів і подій, оцінити особливості його моральної і правової свідомості, виявити інтереси, вольові та емоційні якості. Розмова
38
|
|
|
:
: