|
|
|
ня і проживання, дитинство, навчання в школі, трудову діяльність, сі-мейне життя і т. д. Використання принципу розвитку дасть йому змогу з’ясувати, як змінилася свідомість звинуваченого в часі, які причини і тенденції цих змін, що собою представляє ця людина сьогодні. Якщо мова йде про оцінку будь-якої групи людей, то принцип розвитку ви-магає розглядати розвиток цієї спільноти як обумовлений розвитком спільної діяльності її членів із урахуванням специфіки завдань, які роз-в’язуються, і особливостями групи. При цьому сам розгляд “руху” гру-пи повинен відбуватися в досить широкому часовому діапазоні.
Нарешті, вивчаючи окрему особистість чи групу людей, вибира-ючи той чи інший метод психологічного впливу на них, важливо зав-жди пам’ятати, що психіка особистості й психологія групи не є щось застигле, нерухоме. Вони безперервно змінюються, знаходяться в по-стійному русі. Зміни психіки особистості й психології групи обумов-лені вирішенням різного роду суперечностей під впливом багатьох внутрішніх і зовнішніх факторів. Тому логіка психолого-правового пізнання повинна відтворювати логіку розвитку явища, що вивчаєть-ся, історію його виникнення і розвитку.
Гносеологічний зміст принципу загального зв’язку полягає в тому, що, вивчаючи ті чи інші соціальні явища, необхідно брати не окремі факти, а всю сукупність фактів, які стосуються явища, що розглядаєть-ся. Важливо виявити ієрархію зв’язків між елементами, які входять до структури явища, що вивчається, виділити в них головні й другорядні. Важко говорити про розуміння того чи іншого соціального явища, про можливість прогнозувати його подальший розвиток у тому разі, коли не визначені основні зв’язки його з іншими явищами.
Насправді, будь-який юридичний феномен пов’язаний багато в чому з іншими явищами, і його ізольоване однобічне вивчення безпе-речно призводить до викривленого, помилкового висновку. Для при-кладу: одне із завдань юридичної психології — виділення криміноген-них особистісних якостей і передумов. Вивчення цього явища може привести до успіху лише в тому разі, коли аналізуються у взаємозв’яз-ку всі фактори, що діють на особистість: її взаємозв’язок із середови-щем, у котрому ця особистість здійснює свідому діяльність; цілі і цін-ності, моральні норми й інтереси особистості; характер взаємин в сім’ї і з тими, хто нас оточує; потреби і можливості їхнього задоволення професією, яку має ця людина, та ін.
Системні зв’язки в предметі пізнання існують об’єктивно і притаман-ні всім галузям соціальної дійсності, в тому числі і тим, які вивчаються
23
|
|
|
:
: