|
чин, особу злочинця після його засудження, психологію криміналь-ного судочинства, психологію всіх учасників судової процедури1.
О. Ратінов вважає, що предметом юридичної психології виступа-ють психічні явища, механізми і закономірності людської психіки, по-в’язані з виникненням, зміною, виконанням, порушенням і застосу-ванням права2.
A. Дулов предметом судової психології називає особливості роз-витку та прояву психологічних закономірностей, пов’язаних із про-цесом діяльності щодо здійснення правосуддя:
а) виникнення, розвиток психічних властивостей особистості, які призводять до протиправної поведінки;
б) зміна розвитку психічних властивостей в результаті здійснення злочину й участі у процесуальній діяльності;
в) процеси зміни (виправлення) психіки тих осіб, які скоїли зло-чини3.
B. Васильєв як предмет юридичної психології виділяє психологіч-ні основи особистості та діяльності в умовах правового регулюван-ня, систему “людина — право”, основною ланкою в якій є особис-тість як суб’єкт діяльності4.
На думку О. Глоточкіна і В. Пирожкова, предметом юридичної психології є граничні проблеми психології та права, соціальні про-блеми, пов’язані з виникненням і динамікою причин, умов і перед-умов скоєння злочину і розшуком злочинця, проведенням кримі-нальних справ на стадії попереднього розслідування, судового роз-гляду, виконанням покарання, виправленням і перевихованням засуджених5.
Є й інші позиції щодо предмета юридичної психології. Їх різнома-нітність підкреслює складність цього питання, що обумовлюється не-обхідністю пояснити предмет юридичної психології і з позиції юри-дичної науки, і з позиції психологічної науки.
|
:
: