|
|
|
суспільних відносин, які регулюються нормами права, психічна ді-яльність людей має своєрідні риси, психічні закономірності висту-пають тут в особливих проявах і сполученнях, котрі невластиві ін-шим умовам людського життя. Як приклад можна навести психічні процеси (пізнавальні, емоційні, вольові), що лежать в основі випра-влення злочинців, чи психічні процеси і стани, пов’язані з участю у кримінальному судочинстві.
Слідчий, проводячи попереднє слідство, з’ясовує складні й та-кі, що важко піддаються врахуванню психічні та психологічні яко-сті людей, їхні взаємини, умови життя і діяльності, індивідуальні особливості потерпілого, підозрюваного (обвинуваченого), свідків та ін. Без психологічних знань дуже важко орієнтуватися у тих конфліктах і ситуаціях, з котрими йому, а також судді, співробіт-никові органів дізнання, прокурору та іншим учасникам юридич-ного процесу, доводиться стикатися у своїй роботі. Психологічна компетентність юриста допомагає “запобігти чреватим іноді важ-кими наслідками помилкам, що можуть виникнути при судженні про людські вчинки внаслідок неврахування психологічних моме-нтів”1.
Психологічні знання необхідні юристам-практикам і для того, щоб розвивати в себе такі важливі професійні якості, як гостра спо-стережливість і міцна пам’ять, гнучкість розуму та інтуїція, врівно-важеність і витримка, рішучість і наполегливість, доброзичливість і принциповість тощо.
Отже, юридична психологія — галузь психологічної науки, яка ви-вчає закономірності та механізми психічної діяльності людей у сфері відносин, що регулюються правом.
Об’єктом психологічної науки є психіка особистості як власти-вість високоорганізованої матерії, яка є особливою формою відобра-ження суб’єктом правовідносин об’єктивної реальності, саморегуля-ції на цій основі своєї поведінки і діяльності.
В історії психології мали місце різноманітні підходи при визначен-ні її предмета (душа, свідомість, поведінка, особистість, психічна діяль-ність та ін.).
По-різному визначають і предмет юридичної психології. Так, О. Брусиловський відносить до предмета юридичної психології зло-
|
|
|
:
: