13
корупційні діяння, які були розглянуті місцевими судами (районними та міськими), понад 4,6 тисяч (або 60,7%) провадженням за різних підстав були закриті. Викликає стурбованість якість адміністративних матеріалів за протоколами, складеними працівниками управління боротьби з організованою злочинністю та відділу боротьби з корупцією та організованою злочинністю. Аналіз перевірки судової практики свідчить, що нерідко перевірки проводяться поверхово, допускаються грубі порушення вимог Закону "Про боротьбу з корупцією" при складанні протоколів та направленні матеріалів до суду, непоодинокими є випадки необґрунтованого притягнення осіб до адміністративної відповідальності (адміністративні справи заводились на осіб, які скоїли дії, що не містять складу корупційного правопорушення).
Державна влада та її органи намагаються боротися з корупцією, застосовуючи виховні, запобіжні і юридично-репресивні заходи, періодично проводячи акції "Чисті руки", "Корупціонер" та ін. До них долучаються політичні партії і громадські організації, які у своїх програмах декларують боротьбу з корупцією і бюрократизмом, запроваджують телефони довіри, громадські слухання з цих питань акції, як наприклад, у м. Тернополі, "Тернопільський чиновник" та ін.
Корупція – явище по своєму універсальне. Цілком очевидно, що таке складне і багатолике явище перемогти лише одними адміністративно-правовими, та й взагалі, правовими методами, неможливо. Для цього потрібно змінити зміст і характер самих суспільних відносин. На живучість і поширеність корупції впливає, в першу чергу, стан економічного і політичного розвитку суспільства. Економічний і соціальний розвиток і стабільність політики і суспільних відносин, як і законодавства в цілому – ось ті головні чинники, які позитивно впливають на зменшення рівня корупції в суспільстві.
Корупція – явище історичне і прийде час, коли ні її ні її проявів не буде. Це буде тоді, коли вчиняти корупційні діяння стане економічно невигідно, коли заробітна плата державного чи комунального службовця буде значною (в декілька разів перевищувати її мінімальний рівень), коли працівник державного чи комунального органу влади буде цінити свою роботу і свою посаду, коли його високооплачувана діяльність буде прозорою для громадян та його керівництва, коли в суспільстві будуть запроваджені демократичні норми громадського і державного контролю.
:
: