|
страхові та ін. Вони можуть бути створеними як на загально-державному, так і на місцевому рівні.
В систему державних цільових фондів входить понад 30 фондів. Найбільшими за абсолютними розмірами, з чітко ви-значеними джерелами утворення, а також обов’язковим харак-тером відрахувань є: Пенсійний фонд України, Фонд соціального страхування України, Державний фонд сприяння зайнятості населення, Фонд для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення, Державний інноваційний фонд.
В загальнодержавних фінансах є особлива ланка фінансових відносин — державний кредит. Існування держав-ного кредиту пов’язано з постійним протиріччям між потреба-ми держави і її фінансовими можливостями, з хронічною не-стачею централізованих фінансових ресурсів і, зокрема, з бюджетним дефіцитом. Держава виступає як позичальник коштів (а її кредиторами є юридичні та фізичні особи), креди-тор і гарант. Найважливішими формами державного кредиту є державні позики, грошово-речові лотереї, використання час-тини вкладів населення в ощадних установах, використання коштів Державного позикового фонду. Державні позики мо-жуть супроводжуватися випуском цінних паперів (державних облігацій і казначейських зобов’язань) або бути у безготівковій формі (шляхом записів на відповідних рахун-ках). Державні позики бувають зовнішніми і внутрішніми.
Функціонування державного кредиту веде до утворення державного боргу, як сукупності зобов’язань держави перед населенням, юридичними особами, іноземними державами та міжнародними організаціями. У видатковій частині Державно-го бюджету України щорічно передбачаються видатки на об-слуговування державного боргу.
Формування відлагодженої та ефективно функціонуючої фінансової системи — відповідальне і складне завдання, вирішення якого потребує багато часу. Фінансова система України знаходиться на етапі становлення і вдосконалення. Найважливішими проблемами її розвитку є:
31
|
:
: