ках, коли така конфіденційність передбачається законодавством;
(b) міжнародні відносини, національну оборону чи державну безпеку;
(c) здійснення правосуддя, можливість особи отримати справедливий судовий розгляд або можливість державного органу влади проводити розслідування кримінального чи дисциплінарного характеру;
(d) конфіденційність комерційної чи промислової інформації, коли така конфіденційність передбачена національним правом чи правом Співтовариства для захисту законних економічних інтересів, включаючи зацікавленість громадськості у підтримці статистичної конфіденційності та таємниці податків;
(e) права інтелектуальної власності;
(f) конфіденційність особистих даних і/чи архівів, які стосуються фізичної особи, за умови, що така особа не дала згоди на надання такої інформації громадськості, коли конфіденційність передбачена національним правом чи правом Співтовариства;
(g) інтереси чи захист будь-якої особи, що надає інформацію, на яку надійшов запит, на добровільній основі, якщо така особа не зв’язана правовими зобов’язаннями діяти саме так, чи якщо на неї не може бути покладено таке зобов’язання, і в тих випадках, коли вона не дає згоди на надання такої інформації;
(h) охорону навколишнього середовища, якого стосується ця інформація, наприклад місце розташування рідкісних видів.
Підстави для відмови, перелічені у параграфах 1 і 2, тлумачаться обмежено, беручи до уваги, у кожному конкретному випадку, зацікавленість громадськості у розкритті інформації. У кожному окремому випадку, слід порівнювати зацікавленість громадськості у розкритті інформації та інтерес, який є підставою для відмови. Держави-члени не можуть, згідно зі статтями 2(а), (d), (f), (g) і (h), передбачити відхилення у запиті, якщо він пов’язаний із інформацією щодо викидів у навколишнє середовище.
У межах цих рамок і для цілей застосування параграфа (f), держа-ви-члени забезпечують дотримання вимог Директиви 95/46/ЄС Європейського Парламенту і Ради від 24 жовтня 1995 року про захист фізичних осіб при обробці персональних даних і про вільне переміщення таких даних 6 .
3. Якщо держава-член передбачає винятки, вона може розробити публічно доступний список критеріїв, на основі яких відповідний державний орган влади може вирішити, як реагувати на запити.