66 підприємство корпоративного типу, створене шляхом добровільного об’єднання матеріальних внесків і зусиль сільськогосподарських товаровиробників (окремих громадян та юридичних осіб) для організації демократичного управління і поділу, ризику та доходів відповідно до участі в господарській діяльності цього підприємства.
Основними фундаментальними, і найбільш вигідними, принципами на базі яких може розвиватися сільськогосподарська кооперація, можна назвати наступні: єдність і злагода, поєднання індивідуальних і колективних зусиль та взаємодопомога в реалізації спільної мети і стратегічних цілей; економічний ефект, тобто одержання певного зиску і матеріальної вигоди на основі кооперації, без якої їх одержання неможливе; повна демократія, що в контексті розвитку кооперації означає особливий і своєрідний порядок відпрацювання, прийняття і виконання управлінських рішень; справедливість, яка знаходить своє відображення у системі розподілу продукції і доходів відповідно до участі в діяльності свого кооперативу і вкладеного капіталу: свободу, тобто виключно добровільний характер участі у кооперації, незалежність і забезпечення права вибору для її учасників; відповідальність, яка полягає в тому, що кожний учасник кооперативу бере на себе відповідні зобов’язання і відповідальність за результати господарської і комерційної діяльності; освіта, високий професіоналізм, турбота кооперативної організації про високий рівень кваліфікації компетентності та інформованості кожного члена кооперативу.
Виходячи з основних концептуальних положень кооперації, необхідно будувати державну кооперативну політику, яка повинна бути спрямована на удосконалення організації сільськогосподарського виробництва, підвищення його економічної ефективності, конкурентоспроможності на внутрішньому і зовнішніх ринках та збільшення виробництва ва продукції землеробства і тваринництва. Кооперативний напрям аграрної політики мав би бути пріоритетним, а реформування колгоспів, радгоспів та
:
: