38 сільськогосподарську продукцію, ліквідацію їх диспаритету, створення сприятливих економічних умов для розширеного відтворення у сільському господарстві.
Податкова політика має бути скерована на зменшення податкового тиску на сільськогосподарські підприємства і господарства, узгодження суми податків з їх доходами, зменшення оподаткування господарств, які за власний рахунок здійснюють заходи з охорони природного середовища, підвищення родючості грунтів, упорядкування сільських населених пунктів, землеустрій, меліорацію ставків і водойм і удекорування своїх територій.
Результатом здійснення економічної політики має бути створення максимально сприятливих економічних умов для розширеного відтворення у всіх галузях і сферах агропромислового комплексу, стабільного нарощування виробництва сільськогосподарської продукції і продовольчих товарів, максимального забезпечення ними населення, підвищення економічної ефективності функціонування агропромислового виробництва, виведення сільського господарства і всього агропромислового виробництва на рівень високорозвинених країн світу.
Соціальна політика має бути спрямована на соціальний розвиток села, створення в ньому завершеної соціальної інфраструктури, розширення житлового, комунального, дорожнього і водогосподарського та іншого будівництва, повне забезпечення сільського населення дошкільними дитячими закладами, школами, лікарнями, закладами культури, побутового обслуговування, створення усіх необхідних умов для комфортного проживання сільського населення, удосконалення взаємовідносин між містом і селом, на гармонійний і обопільний розвиток міст і сіл.
У розвитку агропромислового комплексу велике значення має регіональна політика. Різноманітність природно – економічних умов і їх територіального поєднання, істотно впливають на розвиток, розміщення і спеціалізацію сільськогосподарського виробництва. В результаті територіального поділу праці у цій галузі відбувається формування і
:
: