7 госпрозрахунку і самофінансування. Однак велика кількість низькорентабельних і збиткових колгоспів і радгоспів без солідних державних дотацій не змогла розвивати своє господарство на розширеній основі. Адміністративно-командна система, помірна централізація управління, обмеження прав союзних республік, ігнорування об’єктивних законів і закономірностей суспільного розвитку, досвіду соціального та економічного розвитку країн з ринковою економікою, неспроможність керівництва держави оцінити стан справ в економіці призвели до її повного розвалу.
Україна у спадщину від колишнього СРСР одержала розбалансований, структурно не завершений, деформований, технічно відсталий, економічно низько-ефективний господарський комплекс, і зокрема, його аграрний сектор, який базувався на державній і так званій колективній формі власності, жорстокій експлуатації селянина, його повній безправності й матеріальній незацікавленості в результатах виробництва, вкрай низькій оплаті праці, що вимагало повної структурної перебудови, і реформування. На початку 90-х років після розпаду СРСР всі його республіки охопила глобальна економічна криза. Вона у деформації всього господарського комплексу проявилася у занепаді промислового і сільськогосподарського виробництва, зростанні числа низькорентабельних і збиткових підприємств і господарств, зниженні економічної ефективності функціонування всього господарського комплексу. Зазнала значної деформації і вся фінансово-кредитна система, обезцінилася грошова валюта, набула розвитку інфляція, відбулося зниження оплати праці і зубожіння населення.
Найбільшого розміру набрала криза в аграрному секторі економіки. Тисячоразове зростання цін на промислові засоби виробництва (трактори, комбайни, сільськогосподарські машини і обладнання), предмети праці (мінеральні добрива, хімічні меліоратори, пестициди і гербіциди, пально-мастильні та інші матеріали) змусило господарства перейти від інтенсивного до екстенсивного шляху розвитку сільського господарства, скоротити
:
: