|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
3) відхилення х-а зменшуємо в і разів, де і — найбільший загальний дільник. У рівноінтервальному ряду і дорівнює інтервалу;
4) зменшені варіанти множимо на частоти і визначаємо суму добутку (Хx i a f).
Знаходимо момент першого порядку:
^-і x - a f
m1=^гi = — = 0,17;
£f 100
5) зменшені варіанти підносимо до квадрата;
6) піднесені до квадрата зменшені варіанти множимо на відповідні частоти, знаходимо суму добутків і обчислюємо момент другого порядку:
1f m2 = i > = — = 2,61.
Y,f 100
Середнє квадратичне відхилення визначається за формулою
|
|
|
|
|
|
|
|
у = im2 - m12 , _ де т2 — середній квадрат значення ознаки (x2); m12 — квадрат серед-нього значення ознаки (x2).
Підставивши значення, одержуємо:
у = 5л/2,16-0,172 = 5^2,61-0,029 = 5-^2,581 = +8,03 = +8 років.
Вік злочинців відхиляється (варіює) від середнього віку (29 років)
на+8 років:
X = 0,17 -5 + 28 «29 років.
Усі розглянуті показники варіації характеризують абсолютний розмір відхилення і виражаються в тих самих одиницях виміру, в яких виражені варіанти і середня. Для порівняльної характеристики варіації рядів із різними рівнями застосовується відносний показник варіації — коефіцієнт варіації.
Коефіцієнт варіації— це відношення середнього квадратичного відхилення до середньої величини, виражений у відсотках:
V = ^-100%. x
58
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
:
: