|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Середнє квадратичне відхилення у першому випадку менше, ніж у другому.
Дисперсія і середнє квадратичне відхилення є найпоширенішими й загальновідомими абсолютними показниками варіації досліджува-ної ознаки.
Ці показники мають математичні властивості, які допомагають сп•остити розрахунок:
дисперсія ознаки дорівнює різниці між середнім квадратом зна-
|
|
|
|
|
|
|
|
чення ознаки (f) і квадратом їх середньої (г
|
|
|
|
|
|
|
|
|
у =х -х . Цей спосіб розрахунку ефективний у тому разі, якщо варіанти ви-ражені невеличкими числами і їх небагато;
• дисперсія не змінюється, якщо усі варіанти збільшити або зменшити на якесь постійне число а;
• якщо усі варіанти поділити (помножити) на будь-яке число (), то дисперсія зменшиться (збільшиться) у і2 разів, а середнє квадратичне відхилення — відповідно в і разів.
На цих властивостях дисперсії заснований спрощений спосіб обчислення середнього квадратичного відхилення. Розглянемо розра-хунок на такому прикладі (табл. 19):
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Розподіл злочинів за віком суб'єктів
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Кількість Середина злочинів, % до інтервалу, результату,/ х
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
До 15 16-20 21-25 26-30 31-35 36–40 41–45 46-50
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Порядок розрахунку такий:
1) інтервальний ряд перетворюємо у дискретний;
2) знаходимо відхилення х-а, де а дорівнює варіанті, що має найбільшу частоту, або варіанті, розташованій в середині ряду;
57
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
:
: