Далі постає питання вибору довжини інтервалу, тобто різниці між найбільшим і найменшим значенням ознаки в кожній групі. Кількість груп і розмір інтервалу взаємопов’язані: чим більше груп, тим меншим буде інтервал, і навпаки. Інтервали можуть бути рівні і не-рівні. Рівні інтервали застосовуються у разі, якщо ознака змінюється більш-менш рівномірно в певних межах. Розмір рівного інтервалу визначається за формулою
п де Хma x — найбільше значення ознаки в сукупності; Хmin — найменше значення ознаки; п — число груп.
Припустімо, навантаження на одного суддю коливається в межах від 20 до 80 справ. Необхідно групувати суддів залежно від наванта-ження, створивши три групи з рівними інтервалами.
Визначимо інтервал групування:
і= 80-20 = 20
3 F
Отже, одержуємо такі групи суддів за кількістю досліджуваних справ:
20+20=40 — від 20 до 40;
40+20=60 — від 40 до 60;
60+20=80 — від 60 до 80.
Утворені інтервали називаються закритими. Інтервали, у яких за-значена тільки одна межа (верхня або нижня), називаються відкритими. При дослідженні економічних явищ частіше застосовуються нерівні (прогресивно зростаючі або спадаючі) інтервали, тому що яви-ща змінюються нерівномірно й у великих межах.
Після вибору групувальної ознаки, встановлення кількості груп та їх меж, проводять добір показників для характеристики груп, роз-робляють макети таблиць та графіків. Добір показників слід проводити так, щоб у результаті групування були виділені найістотніші риси й ознаки досліджуваного явища відповідно до поставленого завдання.
Статистичні групування проводять, головним чином, на основі первинного статистичного матеріалу, тобто за даними спостережен-ня. Таке групування називається первинним.