У статистиці доцільно також використовувати групування за те-риторіальними ознаками, яке уможливлює порівняння рівнів інтен-сивності та поширеності злочинів. Вікові групи засуджених за цією ознакою зіставляються з відповідними віковими групами населення, яке проживає на цих територіях.
Групування за часом скоєння злочину проводиться тільки щодо злочинів, на які впливає “сезонність”, — крадіжки, зґвалтування, ху-ліганство. Це дає змогу отримувати інформацію для розробки за-ходів із запобігання злочинності.
Аналогічний підхід до групувань використовується і щодо інших галузей правової статистики.
1.3.3. Прийоми статистичних групувань
Метод групувань не можна уявити як набір певних правил, що рекомендуються для різноманітних сукупностей. У застосуванні ме-тоду групувань визначальним є розуміння суті, природи досліджува-них явищ або процесів. Залежно від сутності досліджуваних явищ і поставлених перед дослідженням завдань у процесі проведення гру-пування слід вирішити такі питання:
• вибір групувальної ознаки;
• визначення кількості груп і розміру інтервалів;
• визначення показників, які повинні характеризувати групи. Вибір групувальної ознаки — найскладніше питання в теорії гру-пувань.
Групувальною ознакою називається ознака, покладена в основу групування.
Існують три основні правила вибору ознаки.
1. Керуючись знанням суті та законів розвитку певного явища, ві-дібрати найістотніші ознаки, що відповідають завданням дослід-ження.
2. Виходити з конкретних історичних і територіальних умов, у яких протікає процес розвитку досліджуваного явища, тому що зміна конкретних умов може зумовити і зміну групувальної ознаки.
3. При вивченні явищ, на які впливають кілька різних закономірностей, групування проводять за кількома ознаками у комбінації. Групування одиниць сукупності за однією ознакою називається
простим групуванням.
:
: