Можливий і випадковий причиновий зв’язок, за якого при перебігу часу від діяння до наслідків у розвиток подій втручаються побічні обставини, які призводять до тих наслідків, які не могли, не повинні були настати від діяння, що дало “старт” розвитку подій. Скажімо, не може відповідати за настання смерті потерпілого особа, яка нанесла йому тілесні ушкодження, що не були небезпечними для життя, але внаслідок неякісного лікування в організм була внесена інфекція, що призвело до летального наслідку. Тут вказана особа може відповідати тільки за нанесення відповідних тілесних ушкоджень. Не виключають необхідного причинового зв’язку так звані особливі умови на боці потерпілого. Але вони враховуються при вирішенні питання, що саме має бути поставлене у вину суб’єктові. Так, у випадку, коли п’яна особа стала трясти за груди незнайому їй людину, яка від цього померла, і було встановлено, що вона хворіла рідкісною хворобою судин мозку, відповідальність для правопорушника може настати тільки за хуліганство.
Причиновий зв’язок об’єктивно притаманний не тільки злочинам з матеріальним складом, що вчиняються шляхом дії, а й злочинам з матеріальним складом, що проявляються у суспільно небезпечній бездіяльності (delictum¥coòmissionis¥per oòmissionem). Адже бездіяльність, як і дія, призводить до певних змін в навколишній дійсності. Безумовно, бездіяльність повинна оцінюватися за тими умовами, що роблять її злочинною, і які розглядалися раніше. Так, авіадиспетчер, котрий повинен був і міг дати команду на зміну курсу літаків, які небезпечно зблизилися, і не дав такої команди, що призвело до їх зіткнення і загибелі людей, має відповідати за ці наслідки, бо вони знаходяться у необхідному причиновому зв’язку з його бездіяльністю.
Слід також зауважити, що для вирішення питання про наявність складу злочину, крім об’єктивного причинового зв’язку між діянням і наслідками, потрібна також наявність винного ставлення суб’єкта до вчиненого діяння та його наслідків у формі умислу або необережності (питання вини будуть розглянуті у відповідному розділі).
На необхідність досліджувати питання про причиновий зв’язок неодноразово звертав увагу Пленум Верховного Суду України. Так, у постанові від 24 грудня 1982 р. ¹ 7 (з наступними
:
: