Під причиною у філософії розуміється явище, яке закономірно, з внутрішньою необхідністю породжує інше явище, яке виступає як наслідок.
У кримінальному праві під причиновим зв’язком розуміється об’єктивний зв’язок між суспільно небезпечним діянням і суспільно небезпечним наслідком, що настав, при якому діяння є безпосередньою причиною наслідку.
Вказівка на об’єктивність зв’язку підкреслює, що причиновий зв’язок між явищами існує незалежно від нашої свідомості, але він може бути пізнаний в процесі розгляду й дослідження кримінальної справи.
Для встановлення наявності або відсутності причинового зв’язку треба дотримуватися певних критеріїв.
По-перше, треба встановити, чи було суспільно небезпечним діяння, яке досліджується як можлива причина настання наявної шкоди. За відсутності суспільної небезпеки діяння не потрібно шукати й причину настання шкоди, адже відсутність суспільно небезпечного діяння знаменує відсутність складу злочину, а, отже, й такої ознаки об’єктивної сторони, як причиновий зв’язок. Так, немає причинового зв’язку у діях особи, яка поставила на ноги п’яного, що валявся, і направила його рух додому, а той пішов навпростець, через проїзну частину і був збитий автомобілем. Соціально корисні дії не можуть потягти за собою злочинні наслідки.
По-друге, треба встановити, що те явище, яке розглядається як суспільно небезпечне діяння і, отже, як причина іншого явища, яке розглядається як суспільно небезпечний наслідок, передує йому в часі. Інша послідовність явищ виключає постановку питання про наявність причинового зв’язку.
По-третє, треба встановити, що перше явище (діяння як причина) безпосередньо вплинуло на настання другого явища -суспільно небезпечного наслідку. Це положення в негативному плані фіксувалося ще в римському праві: postyhocynonyestypropter hoc (після цього - ще не означає внаслідок цього).
По-четверте, треба встановити, що діяння з необхідністю, неминучістю заподіяло, викликало, породило наслідок.
Цей наслідок міг бути викликаний тільки цим діянням, отже, мова повинна йти про необхідний, генетичний причиновий зв’язок, обумовлений внутрішнім розвитком подій, їх особливостями і конкретною ситуацією, в яких вони протікають.
92
:
: