відповідним чином, - відповідальність виключається. Отже, лише наявність об’єктивних і суб’єктивних можливостей діяти, які не були використані особою, є підставою відповідальності за злочинну бездіяльність.
Бездіяльність може мати прояв у одиничному факті утримання від вчинення обов’язкових дій, але може бути й системною у злочинній поведінці, скажімо, при порушенні вимог законодавства про охорону праці, коли суб’єкт злочину систематично не виконує покладених на нього обов’язків.
Сама по собі бездіяльність може бути “чистою”, коли суб’єкт просто не виконує покладених на нього обов’язків (delictum omission³s), скажімо, свідок відмовляється давати показання (ст. 385 КК), а здебільшого - “змішаною” бездіяльністю. Це випадки, коли особа не виконує покладені на неї обов’язки, але вчиняє дії, щоб уникнути за це відповідальності (delictum coòmissionisuperuommisionem).
Скажімо, ухилення від сплати аліментів на утримання дітей (ст. 164 КК) є бездіяльністю, але, як правило, воно супроводжується активними діями суб’єкта, пов’язаними з таким ухиленням (зміна місця роботи чи проживання, надання фіктивних довідок про суму заробітку тощо).
Початком злочинної бездіяльності є той момент, коли особа, що зобов’язана й має можливість вчинити певні дії, не робить цього, чим завдає шкоди суспільним відносинам охоронюваним кримінальним законом. Припиняється бездіяльність з моменту заподіяння шкоди або коли загроза її заподіяння зникає.
Об’єктивна сторона більшості злочинів передбачає наявність тільки активних дій (ст. 152, 186, 199, 296 КК тощо), деякі злочини можуть бути вчинені тільки шляхом бездіяльності (ст. 139, 164, 166 КК тощо) є й такі, де діяння може бути вчинене як шляхом дії, так і шляхом бездіяльності (ст. 115, 117, 271, 286 КК тощо). Як вже зазначалося, і дія і бездіяльність є вольовою поведінкою, яка здійснюється під контролем свідомості та спрямовується певними спонуками. І якщо така поведінка є суспільно небезпечною і протиправною, можна вести мову про наявність злочину.
Одначе, є ряд обставин, що впливають на чинник вольової поведінки, при встановленні яких та при наявності певних умов можна вести мову про відсутність злочинності діяння. До таких
86
:
: