вання (ст. 152 КК), де статеві зносини є недобровільними для потерпілої особи.
Особливо враховується законодавством протиправна (в тому числі й злочинна) поведінка потерпілого.
Пункт 7 ч. 1 ст. 66 КК передбачає як обставину, що пом’якшує покарання, вчинення злочину під впливом сильного душевного хвилювання, викликаного неправомірними або аморальними діями потерпілого.
У КК є й спеціальні норми, які містять привілейовані склади злочинів, пов’язані з протиправною поведінкою потерпілого.
Так, за умисне вбивство, вчинене при перевищенні меж необхідної оборони, або у разі перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця (ст. 118 КК), передбачається максимум покарання два роки позбавлення волі, тоді як за вбивство без обтяжуючих і пом’якшуючих обставин - п’ятнадцять років позбавлення волі (ч. 1 ст. 115 КК).
Подібний підхід відомий ще римському праву. elinquensyper iramyprovocatusypuniriydebetmitiusyi— злочинець, що вчинив злочин у гніві, який викликаний потерпілим, заслуговує на менш суворе покарання.
Більше того, кримінальний закон передбачає норми, які за певних обставин взагалі звільняють від відповідальності особу, яка заподіяла шкоду тому, хто посягає, або злочинцеві, який ухиляється від затримання (ст. 36,38 КК).
Отже, кримінальне законодавство приділяє необхідну увагу потерпілому від злочину, його соціальній ролі, поведінці та взаємовідносинам із заподіювачем шкоди, що у відповідних випадках, як ми бачили, безпосередньо впливає на кваліфікацію злочину і обрання міри покарання винному.
:
: