нальну відповідальність від злочинних посягань. Кожний злочин посягає на певні суспільні відносини, пов’язані з особою та її правами, суспільними або державними інтересами.
До кола проблем, які визначаються цим елементом, входять також предмет злочину й особа потерпілого від злочину.
Об’єктивна сторона складу злочину — це його зовнішній прояв, який виражається у вчиненому особою суспільно небезпечному діянні (дії або бездіяльності). До ознак об’єктивної сторони складу злочину належать суспільно небезпечне діяння (у вузькому розуміння цього поняття), суспільно небезпечні наслідки цього діяння, причиновий зв’язок між вказаним діянням і наслідками та об’єктивні умови місця, часу, способу, обставин, знарядь і засобів вчинення злочину.
Суб’єкт злочину — це особа, що його вчинила. Її ознаками є те, що це особа фізична, осудна, досягла певного, передбаченого кримінальним законом віку, а в певних випадках має додаткову ознаку, яка зазначена в диспозиції відповідної статті й характеризує суб’єкт як спеціальний.
Суб’єктивна сторона складу злочину — це внутрішній зміст злочину (на відміну від зовнішньої характеристики), це ті психічні процеси, які відбуваються у свідомості особи, коли вона вчиняє злочин, це її психічне ставлення до вчиненого нею діяння та його наслідків. Ознаками цієї сторони складу злочину є вина, мотив, мета й емоційний стан.
Таким чином, зазначені чотири сторони (елементи), які можна розглядати як підсистеми, утворюють собою єдину систему — склад злочину.
Всі сторони та їх ознаки органічно взаємопов’язані й існують тільки у взаємодії, як цеглини єдиної будівлі.
Об’єкт взаємодіє з об’єктивною стороною, насамперед, через таку ознаку, як суспільно небезпечні наслідки. Об’єктивна сторона як акт вольової поведінки взаємодіє з суб’єктом злочину, бо саме він вчиняє те чи інше діяння (дію чи бездіяльність), яке завдає шкоди об’єктові. Суб’єктивна сторона взаємопов’язана з об’єктивною, бо саме поведінка суб’єкта злочину обумовлена психічними процесами, які в ньому й відбуваються, й оцінку цим психічним процесам можна дати, лише дослідивши всі нюанси злочинної поведінки суб’єкта.
62
:
: