Які ж функції виконує склад злочину, які завдання на нього “покладені”?
Першу, найзначнішу функцію ми розглянули — це функція бути підставою кримінальної відповідальності (фундаментальна функція).
Серед інших — це функція забезпечення конституційних прав і свобод громадян, адже відсутність хоча б однієї ознаки конкретного складу злочину в діянні особи виключає будь-яку можливість її притягнення до кримінальної відповідальності за це діяння (забезпечувальна функція).
Саме за допомогою ознак складу злочину одне злочинне діяння відмежовується від іншого злочинного діяння, якими б близькими за змістом вони не були (скажімо, крадіжка і грабіж, шахрайство і шахрайство з фінансовими ресурсами), злочин — від некри-мінальних деліктів (хуліганство і дрібне хуліганство), тобто наявна розмежувальна функція складу злочину.
Правильне визначення конкретного складу злочину на підставі його об’єктивних і суб’єктивних ознак визначає й обсяг розслідування у конкретній справі: обов’язкове встановлення вказаних ознак і визнання достатності зібраних матеріалів у справі (процесуальна функція).
Склад злочину створюють чотири групи ознак, які характеризують чотири його сторони (елементи): об’єкт, об’єктивну сторону, суб’єкт, суб’єктивну сторону. Ознаки, що належать до перших двох сторін (елементів), звуться об’єктивними; ті, що належать до двох інших сторін, — суб’єктивними. Лише наявність у конкретному діянні всіх чотирьох сторін (елементів) в їх єдності утворює склад злочину і дає підстави для кримінальної відповідальності.
У теорії Загальної частини кримінального права вчення про склад злочину розглядає властиві всім злочинам загальні риси об’єкта, об’єктивної сторони, суб’єкта й суб’єктивної сторони складу злочину. У процесі аналізу окремих складів злочину (при вивченні Особливої частини) розглядаються конкретні особливості об’єкта й об’єктивної сторони, суб’єкта і суб’єктивної сторони, властиві саме цьому злочинові.
Об’єкт злочину — це те, на що посягає злочин, чому заподіюється відповідна шкода і що захищається законом про кримі-61