4.3. Поняття складу злочину та його ознаки
Поняття складу злочину відоме з часів римського права: corpuswdelicti¥(corpus¥— основа, суть, склад; delictum¥— правопорушення). У римському праві також corpusц— тіло, corporal— тілесні речі, на відміну від прав - jura. Поняття складу злочину тоді відігравало процесуальну роль достатньої підстави для розгляду справи в суді з огляду доведеності наявності в діянні особи рис правопорушення. Вперше кримінально-правовий характер цьому термінові було надано в XVI столітті (Проспер Фари-націй).
Визначення злочину через притаманні йому ознаки, розглянуті раніше, розкриває його соціальний та правовий зміст, відмежовує правопорушення-злочин від інших видів правопорушень й аморальних проявів. Одначе ознаки злочину не дають можливості, та перед ними і не ставиться таке завдання, відмежувати один злочин від іншого. Адже в межах ознак злочину і вбивство, й одержання хабара не можна відрізнити одне від одного.
Аби серед усієї маси діянь, визнаних законом як злочин, “діагностувати” саме вбивство, одержання хабара, хуліганство, фіктивне підприємництво, невиконання судового рішення тощо, необхідно встановити ознаки, які притаманні саме цьому злочинові. І робити це треба саме в рамках складу злочину.
Отже, поняття злочину, як ми вже бачили, відповідає на питання, що спільного між усіма злочинами, а поняття складу злочину - на питання, чим відрізняється один злочин від іншого. Включаючи в себе всі об’єктивні й суб’єктивні ознаки, притаманні кожному складу злочину, поняття складу злочину дає можливість розкрити загальні риси структури злочину в цілому й окремих, конкретних складів злочину.
Встановлення ознак окремого складу злочину вимагає знання не тільки Особливої частини кримінального права, а й Загальної частини, у якій зібрані загальні положення, що належать до характеристики ознак, загальних для всіх або значної частини складів злочину. Без знання цих ознак не можуть бути належним чином встановлені й ознаки складів кожного конкретного злочину. Скажімо, осудність і обмежену осудність регулюють ст. 19, 20 КК, вину та її форми - ст. 23-25 КК тощо.