У сучасних країнах не спостерігається скільки-небудь значної опозиції саме кримінально-правовим нормам, в тому числі й колу діянь, визначених злочинами.
Треба також зауважити, що у всі часи існувало й існуватиме й надалі певне “ядро” злочинності, “вічні” злочини: посягання на власність і особу. У стародавньому Римі їх звали malaщnцse (злочини від природи). Одночасно із зміною суспільства змінювалися злочини, які були притаманні певним періодам його соціального розвитку; злочинами оголошувалися також діяння, боротьба з якими вважалася законодавцеві можливою тільки шляхом застосування кримінальної репресії.
Такі злочини звалися mala^prohibitaц(злочини за забороною). До перших належали крадіжки, бандитські напади, вбивства, зґвалтування тощо. До других - святотатство, ухилення від сплати податків, заклики до бунту тощо.
Отже, злочинність притаманна всім країнам у всіх соціально-економічних формаціях й існуватиме доки існує людство, частково модифікуючись відповідно до змін у суспільстві.
Одним із перших визначення злочину знаходимо у згаданого нами вище видатного юриста стародавнього Риму Ульпіана До-міція (? - 228 р.): злочин - це дія, пов’язана з насильством або обдурюванням. Цікаво, що Ульпіан був головним радником і prefectum¥praetorio¥ (начальником гвардії) імператора Олександра Севера. Север був у захваті від Ульпіана, але інакше думали гвардійці, які і вбили його на очах імператора.
Ульпіан мав згадуване нами раніше jus¥publiceWespondendi. Він належить до найвидатніших юристів усіх часів і народів.
Ульпіан досконало знав усі галузі права і юридичну літературу. Він залишив після себе колосальну юридичну спадщину, яка потім склала третину всіх дігест у Кодексі Юстиніана (834 р.), базилевса Візантії, причому юридична мова їх була бездоганною.
У законодавчому плані перші поняття злочину були дані в КК Франції 1791 і 1810 рр. і в кримінальному уложенні Баварії 1813 р.
Усі визначення злочину можна поділити на нормативні та матеріально-нормативні. Так, починаючи із зазначених вище кримінальних законів, у законодавстві західних країн панує нормативне визначення злочину як діяння, відповідальність за яке
42
:
: