Крім тлумачення за обсягом, у тлумаченні-з’ясуванні ми розрізняємо також тлумачення за способом, найбільш поширеними видами якого є філологічне, систематичне, історичне.
Філологічне (граматичне, текстове) тлумачення полягає у з’ясуванні змісту кримінально-правової норми шляхом аналізу її тексту на основі законів філології. Тут враховується кожне слово, місце, яке воно займає в тексті, кожний сполучник, кожна кома тощо.
Так, ч. 1 ст. 199 КК передбачає відповідальність за виготовлення, зберігання, придбання, перевезення, пересилання, ввезення в Україну з метою збуту, а також збут підробленої національної валюти України у виді банкнот чи металевої монети, іноземної валюти, державних цінних паперів чи білетів державної лотереї.
Філологічне тлумачення цієї норми дає підстави стверджувати, що будь-яка з перелічених дій з будь-яким предметом, вказаним в тексті, створює склад злочину, передбачений цією статтею.
Систематичне тлумачення полягає у з’ясуванні змісту кримінально-правової норми на основі встановлення її системних зв’язків з іншими нормами КК.
Так, ч. 1 ст. 115 КК передбачає відповідальність за умисне вбивство, але не дає переліку видів вбивств, які можуть бути за нею кваліфіковані. Для цього треба дослідити і витлумачити ч. 2 ст. 115 КК та всі інші статті КК, які передбачають відповідальність за певні види вбивств: ст. 112, 116, 117, 118, 119, 348, 379, 400, 443. Види вбивств, що не охоплюються цими статтями, мають кваліфікуватися за ч. 1 ст. 115 КК.
Історичне тлумачення полягає у з’ясуванні змісту кримінально-правової норми на основі пізнання конкретно-історичних умов її прийняття.
Наприклад, норма, викладена у ст. 238 КК (Приховування або перекручення відомостей про екологічний стан або захворюваність населення), вперше була введена в КК 1960 р. 19 січня 1990 р. як відлуння Чорнобильської трагедії, справжні розміри якої влада намагалася приховати від громадськості. Це й засторога для інших чиновників, які можуть повторити щось подібне в майбутньому.
Отже, провівши достатню дослідницьку роботу із застосуванням розглянутих вище прийомів і досить повно з’ясувавши зміст норми “для себе”, суб’єкт тлумачення може перейти до зовніш-36
:
: