Тлумачення-з’ясування передує тлумаченню-роз’ясненню. Воно полягає у внутрішній інтелектуальній діяльності суб’єкта тлумачення щодо встановлення змісту Закону про кримінальну відповідальність. Витлумачивши закон “для себе”, можна роз’яснювати його “для інших”.
Розглянемо прийоми, які застосовуються в процесі тлумачен-ня-з’ясування.
Тлумачення може здійснюватися за обсягом, тобто в ході співставлення тексту норми та її змісту. Тлумачення за обсягом буває трьох видів:
а) буквальне тлумачення (адекватне, тотожне) — коли зміст кримінально-правової норми цілком відповідає його словесній оболонці — тексту норми. В абсолютній більшості випадків так воно і є. Так, згідно зі ст. 23–25 КК вина особи, що вчинила діяння, передбачене КК, може бути вираженою в одній з двох форм: умислі або необережності. Якихось інших форм закон не передбачає;
б) обмежувальне тлумачення — коли зміст кримінально-правової норми є вужчим за її текст. При цьому тлумаченні нормі, що застосовується, надається більш вузький сенс, ніж це буквально сформульовано в тексті самого закону.
Так, згідно з ч. 1 ст. 22 КК загальний вік, з якого настає кримінальна відповідальність, дорівнює 16 рокам. Але стосовно злочину, передбаченого ст. 304 КК (Втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність), слідчо-судова практика походить з того, що його може вчинити тільки особа, що досягла повноліття, тобто доросла особа, якій виповнилося 18 років;
в) поширювальне тлумачення — коли зміст кримінально-правової норми ширший, ніж її словесне значення, текст. При цьому, тлумаченням закону про кримінальну відповідальність, що застосовується, надається більш широкий сенс, ніж це зафіксовано в тексті закону. Одначе таке тлумачення має здійснюватися дуже обережно, ні на крок не виходячи за межі волі законодавця. Скажімо, ст. 2031 КК передбачає відповідальність за порушення законодавства, що регулює виробництво, експорт, імпорт дисків для лазерних систем зчитування, експорт, імпорт обладнання чи сировини для їх виробництва. Тут термін “законодавство” містить у собі не лише закони, а й підзаконні акти, які регулюють вказаний вид діяльності.