На практиці закон вважається таким, що пом’якшує відповідальність, якщо з санкції виключений найбільш суворий вид покарання або в санкцію альтернативно включений менш суворий вид покарання, або в санкції знижені верхня чи нижча межа покарання або знижені обидві межі покарання тощо.
Закон про кримінальну відповідальність, який частково пом’якшує відповідальність, а частково її посилює, має зворотну дію в часі лише у тій частині, яка пом’якшує відповідальність (ч. 3 ст. 5 КК).
Треба також зауважити, що мають зворотну дію і нові закони про кримінальну відповідальність, що належать до Загальної частини КК, у тих випадках, коли вони покращують правове становище особи, відносно якої вирішується питання про притягнення до кримінальної відповідальності, звільнення від неї або від покарання тощо.
Так, згідно зі ст. 10 КК 1960 р. кримінальна відповідальність за умисне вбивство при перевищенні меж необхідної оборони наставала з 14 років, а за КК 2001 р. настає з 16 років. Отже, це положення має зворотну силу (див. п. “ґ” ст. 1 розділу ІІ “Прикінцевих та перехідних положень”).
Водночас не мають зворотної сили положення ч. 2 ст. 22 КК 2001 р. про кримінальну відповідальність з 14 років за такі злочини, як бандитизм, насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним способом, вимагання тощо, оскільки за ст. 10 КК 1960 р. така відповідальність за ці діяння наставала з 16 років.