штрафом від п’ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до п’яти років”. Отже, санкція ч. 1 ст. 259 КК (Завідомо неправдиве повідомлення про загрозу безпеці громадян, знищення чи пошкодження об’єктів власності), яка раніше була більш м’якою, втратила чинність, в той же час чинність набрала санкція у наведеному формулюванні; в) втрата чинності закону, якщо він був прийнятий на певний час до настання певної події. Так, відпала чинність закону про кримінальну відповідальність за виготовлення з метою збуту та збут підроблених купонів багаторазового використання (купоно-карбованців) у зв’язку з їх відміною. У зв’язку з розглянутими моментами набрання і втрати чинності Закону про кримінальну відповідальність важливим є визначення часу вчинення злочину.
Згідно з ч. 3 ст. 4 КК часом вчинення злочину визнається час вчинення особою передбаченої законом про кримінальну відповідальність дії або бездіяльності.
Тобто, “точка відліку” часу, з якого злочин вважається вчиненим, починається з моменту скоєння суспільно-небезпечної дії або бездіяльності, а не з моменту настання внаслідок цього злочинних наслідків.
Скажімо, злочинець, бажаючи позбавити життя людину, наніс їй тілесні ушкодження, смерть від яких настала через декілька днів. Часом вчинення вбивства буде момент нанесення тілесних ушкоджень, а не момент настання смерті від них.
Щодо зворотної дії закону про кримінальну відповідальність. Зворотна дія закону у кримінальному праві — це поширення дії нового закону про кримінальну відповідальність за діяння, вчинені до набрання ним чинності. На практиці це питання набуло значного поширення у зв’язку зі вступом в силу нового КК.
Якщо під час вчинення злочину і під час розгляду в судових інстанціях справи, порушеної у зв’язку із вказаним злочином, в законі про кримінальну відповідальність, який застосовується у справі, не сталося змін, то питання про зворотну дію не виникає. Адже застосовується закон, що діяв під час вчинення злочину. Одначе реальною є ситуація, коли під час вчинення злочину діяв один закон, за яким цей злочин мав кваліфікуватися (отри-26