ст. 84 КК регулює питання звільнення від покарання за хворобою тощо.
Що ж до статей Особливої часини, то за їх призначенням, вони поділяються на дві специфічні частини: диспозицію і санкцію.
Диспозицією зветься та частина статті Особливої частини КК, яка визначає сутність злочинного діяння.
За технікою побудови й способом описування ознак конкретного виду злочину в чинному законі про кримінальну відповідальність здебільшого розрізняють чотири види диспозицій: просту, описову, відсильну й бланкетну.
Проста диспозиція тільки називає злочин, не розкриваючи його ознак. Наприклад, угон або захоплення залізничного рухомого складу, повітряного, морського чи річкового судна (ч. 1 ст. 218 КК), умисне легке тілесне ушкодження (ч. 1 ст. 125 КК). Проста диспозиція використовується законодавцем у тих випадках, коли зміст суспільно небезпечного діяння в загальних рисах досить зрозумілий і без описування його ознак в законі.
Описова диспозиція називає основні ознаки злочину. Наприклад, у ч. 1 ст. 152 КК розкривається зміст зґвалтування - статеві зносини із застосуванням фізичного насильства, погрози його застосування або з використанням безпорадного стану потерпілої особи, у ч. 1 ст. 296 КК - зміст хуліганства: грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом.
Відсильна диспозиція встановлює ознаки злочину шляхом відсилання до іншої статті або до іншої частини статті КК, де називається злочин або описуються його ознаки або ознаки, що виключають відповідальність за злочин, описаний у цій диспозиції. Наприклад: умисне вбивство, вчинене особою, яка раніше вчинила умисне вбивство, защиняткомцвбивства,цпередбачено-гоустаттямиц116-118уККу(п. 13 ч. 2 ст. 115 КК); або: дії, передбачені частиною першою, другою або третьою цієї статті (ст. 296 КК), якщо вони вчинені із застосуванням вогнепальної або холодної зброї чи іншого предмета, спеціально пристосованого або заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень (ч. 4 ст. 296 КК).
Найчастіше відсильні диспозиції вживаються для того, щоб уникнути повторень. Для цього законодавець використовує слово-
20