На головну : Отримати Premium-доступ : Завантаження книжок у форматі PDF
Кримінальне право України: Заг. частина: Підруч. для студ. вищ. навч. закл. / Ю. В. Александров, В. А. Клименко.
  <<  Попередня сторінка | Показати зміст | Наступна сторінка  >>
Перейти на сторінку №

Реклама
 



Сторінка 10
 
ний проступок “Порушення порядку заняття підприємниць­кою або господарською діяльністю” (ст. 164 КАП), злочин “По­рушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами”, (ст. 286 КК) і проступок “Перевищення водіями транспортних за­собів швидкості руху, невиконання сигналів регулювання до­рожнього руху, порушення правил перевезення людей та інших правил дорожнього руху”(ст. 122 КАП).
Враховуючи реальну ситуацію з певними правопорушеннями, Верховна Рада може “перевести” окремі з них із одної якості в іншу, здебільшого повністю або частково декриміналізуючи певні діяння. Скажімо, КК 2001 року у ст. 286 та 296 значно звузив зміст злочинних діянь порівняно зі статтями 215 та 206 КК 1960 року, виключивши відповідно кримінальну відповідальність за порушення правил безпеки дорожнього руху, що спричинило потерпілому легкі тілесні ушкодження, та за просте хуліганство, і, отже, розширив за рахунок цих діянь об’єм правопорушень в адміністративному праві.
Тісно пов’язані поміж собою кримінальне (матеріальне) і кри­мінально-процесуальне право. Для справедливого, побудовано­го на вимогах кримінального закону, вирішення питання про кримінальну відповідальність за конкретне діяння необхідна чітко й детально виписана процедура, що забезпечує всебічне, повне й об’єктивне дослідження обставин справи, яка порушена у зв’яз­ку з вчиненням цього діяння. Ці вимоги забезпечують норми кримінально-процесуального права, викладені у Кримінально-процесуальному кодексі (КПК). Застосовувати кримінально-пра­вові норми поза рамками норм КПК неможливо. Отже, хоча процесуальні норми виступають у якості форми відносно змісту, яким є норми кримінального права, без такої форми останні діяти не можуть. Порушення приписів, що містяться в нормах КПК, тягне для відповідних службових осіб відповідальність аж до кримінальної.
Тісний зв’язок існує між кримінальним і кримінально-виконав­чим, або пенітенціарним (від лат. роетіепііагіивц- спокутний) правом. Кримінальне право встановлює види і межі покарань, а також порядок їх призначення судом. Кримінально-виконавче право (його основу складає Кримінально-виконавчий кодекс -КВК) регулює порядок виконання вказаних в КК покарань. Суд
10

Реклама
 

тИЦ и PR