Право в цілому і кримінальне право зокрема, базується на певних основоположних засадах, які безпосередньо закріплені в Конституції або випливають з її положень, а також із положень норм відповідної галузі права, а кримінальне право - із норм закону про кримінальну відповідальність. Ці засади звуться принципами (від лат. principiumц— основа, начало), тобто це керівні ідеї, основні правила діяльності.
Кримінально-правові принципи - це основні, вихідні положення, обов’язкові для законодавця, правозастосовчих органів і громадян у сфері боротьби зі злочинністю.
Принцип верховенства права (законності). Конституція України, має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй (ст. 8).
Кримінальний кодекс ґрунтується на Конституції та загальновизнаних принципах і нормах міжнародного права. Застосування закону про кримінальну відповідальність за аналогією заборонено (ч. 1, 4 ст. 3 КК).
Принцип законності походить з формули “Nullumycrimen,nulla poena^ineylege” (Нема злочину, нема покарання без вказівки на те в законі).
Принцип рівності громадян перед законом, у тому числі й кримінальним.
Громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом (ст. 24 Конституції України). Тобто всі особи, які вчинили злочин, незалежно від їх соціальних і демографічних даних однаково підлягають кримінальній відповідальності.
Принцип індивідуальної юридичної відповідальності, в тому числі й кримінальної (ст. 61 Конституції України) полягає в тому, що відповідальність і покарання за вчинений злочин може нести тільки особа, яка цей злочин вчинила. Це конкретна фізична особа, що має всі ознаки суб’єкта злочину (ст. 18 КК).
Принцип наявності вини у діях особи для визнання її злочинцем при вчиненні суспільно небезпечного діяння.
Особа вважається невинуватою у вчинені злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду (ст. 62 Конституції України і ч. 2 ст. 2 КК).
:
: