|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
конкретний злочин, що має запобігти новим злочинам як з боку засудженого, так і з боку інших нестійких осіб.
3. Регулятивна функція (від лат. гециіац- норма, правило) також притаманна кримінальному праву. Її здійснюють норми про обставини, що виключають злочинність діяння (Розділ VIII Загальної частини КК), про звільнення від кримінальної відповідальності (Розділ ІХ Загальної частини КК), про призначення покарання (Розділ ХІ Загальної частини КК) тощо. Регулятивна функція кримінального права притаманна і нормам Особливої частини КК, в яких описуються ознаки того чи іншого злочину. Забороняючи вчинювати суспільно небезпечні діяння, вони вимагають від громадян певної правомірної поведінки-невчинення злочинів. В цьому проявляється єдність охороню-вальної, профілактичної та регулятивної функцій кримінального права.
|
|
|
|
|
|
|
|
1.2. Система і принципи кримінального права
Кримінальне право поділяється на Загальну і Особливу частину (цей поділ законодавчо відбито в КК).
Загальна частина містить у собі норми, що визначають принципи, інститути і поняття, в яких закріплені загальні положення, підстава та межі кримінальної відповідальності, застосування покарання, а також порядок і умови звільнення від кримінальної відповідальності й покарання, правові наслідки судимості тощо. Всі ці положення зазначено в розділах Загальної частини КК.
Особлива частина містить у собі визначення конкретних діянь, які є злочинами, їх групування за родовими ознаками і вказівку на покарання, що може бути призначене за кожний із злочинів. Ці норми відбиті в розділах Особливої частини КК.
Зазначені частини є “двома боками однієї медалі”, вони нерозривні за своїм змістом і тільки разом створюють кримінальне право як систему, що складається з двох підсистем. Без Особливої частини Загальна була б безпредметною, без Загальної частини Особлива не забезпечувала б законності у застосуванні її норм.
6
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
:
: