Система права — це об’єктивно зумовлена внутрішня структура (будова) права, що виражає узгодженість і єдність юридичних норм й одночасно їх поділ на відповідні галузі та інститути. В основу побудови системи права покладено предмет і метод правового регулювання.
• Предмет правового регулювання — це сфера, на яку поширюється правове регулювання. Це — матеріальний критерій розподілу права на структурні елементи.
• Метод правового регулювання — це юридичний критерій побудови системи права, під яким розуміється сукупність прийомів, способів і засобів впливу права на суспільні відносини.
Галузь права — це найбільша самостійна частина системи права, сукупність правових норм, що регулюють якісно однорідні суспільні відносини певного виду на основі певного предмета і методу правового регулювання. Галузь права відбиває вищий рівень системних зв’язків у праві, характеризується певною цілісністю, автономністю. У системі права існують такі галузі права, як конституційне, адміністративне, цивільне, цивільне процесуальне, сімейне, трудове, фінансове, земельне, кримінальне, кримінально-процесуальне, виправно-трудове та ін.
Підгалузь права — це відносно відокремлена група правових норм, що містить загальні, властиві кільком правовим інститутам галузі принципові положення, і регулює певний аспект суспільних відносин усередині галузі. Підгалузі права утворюються в межах найрозвиненіших правових галузей. Наприклад, у цивільному праві вирізняють такі підгалузі, як авторське, спадкове, зобов’язальне, винахідницьке право; у конституційному — виборче, муніципальне, парламентське право; у фінансовому — бюджетне і податкове право.
Правовий інститут — це порівняно невелика, стійка група правових норм, що регулюють певний різновид суспільних відносин у межах галузі або підгалузі права. У кожній галузі існує багато правових інститутів: у кримінальному праві — інститути необхідної оборони, крайньої необхідності, неосуднос-
:
: