наукою і випробуваних правотворчою практикою способів і прийомів підготовки й оформлення нормативних текстів, правил законодавчої техніки.
Правотворчий процес — це порядок здійснення юридично процесуально оформлених, юридично опосередкованих значущих дій, які мають офіційний характер і пов’язані з підготовкою, прийняттям та опублікуванням нормативно-правового акта. Правотворчий процес складається з таких стадій:
• передпроектної;
• проектування нормативно-правового акта;
• розгляду нормативно-правового акта у правотворчому органі;
• прийняття нормативно-правового акта;
• введення в дію, оприлюднення нормативно-правового акта.
Законотворчість — це процедурно-процесуальна діяльність з підготовки, обговорення і прийняття законів вищими представницькими органами законодавчої влади (парламентами) або безпосередньо населенням шляхом референдуму.
Закон — це нормативно-правовий акт вищої юридичної сили, покликаний регулювати найважливіші суспільні відносини, прийнятий вищим представницьким органом законодавчої влади (парламентом) або безпосередньо населенням шляхом референдуму в особливому процедурному порядку. Законом регулюються питання, що мають найважливіше державне значення: питання конституційного характеру; принципи організації, порядок формування і діяльності вищих і місцевих органів державної влади й самоврядування; основні права, свободи і обов’язки громадян, гарантії їх забезпечення; основні умови створення й діяльності суспільних і політичних організацій; прийняття державного бюджету; оподаткування; встановлення основних положень регулювання економіки; основні питання оборони і міжнародних відносин та ін.
Законодавчий процес — це передбачений Конституцією і законами порядок здійснення законодавчої функції органом законодавчої влади та реалізації ним своїх законодавчих повноважень. Законодавчий процес складається з таких стадій:
92
:
: