Типологія держав — це поділ існуючих держав і тих, що існували, на певні типи за певними критеріями.
Тип держави — це наукова категорія, збірний образ реально існуючих у конкретний історичний період держав, що складається із сукупності найважливіших, загальних для всіх цих держав ознак.
Формаційний підхід до типології держав базується на відповідних економічних чинниках, таких як стан розвитку виробничих відносин, спосіб виробництва, які зрештою визначають певний історичний тип держави.
Історичний тип держави — це сукупність основних ознак держави певної суспільно-економічної формації, що виражають її класову сутність і призначення в суспільстві. Поділ суспільно-економічних формацій базується насамперед на способі виробництва і формі переважній власності на засоби виробництва. В історії людства розрізняють п’ять суспільно-економічних формацій: первіснообщинна, рабовласницька, феодальна, буржуазна, комуністична (перехідною від буржуазної до комуністичної є соціалістична), і чотири історичні типи держави: рабовласницька, феодальна, буржуазна і соціалістична.
Цивілізаційний підхід до типології держави ґрунтується на визначенні типу держави за рівнем розвитку матеріальної і духовної культури суспільства, в основу якого покладено духовно-моральні чинники. Розрізняють такі види цивілізацій і відповідні їм типи держави: східні, західні й змішані; стародавні, середньовічні й сучасні; аграрні, промислові й науково-технічні; первинні та вторинні; доіндустріальні, індустріальні й пост-індустріальні; локальні, особливі й сучасні.
:
: