Методологія теорії держави і права — це система підходів, принципів, прийомів і методів вивчення загальних і специфічних закономірностей виникнення, розвитку і функціонування державно-правових явищ і процесів, що забезпечують об’єктивність, повноту і всебічність їх досліджень. Водночас методологію можна розглядати і як науку про методи.
Філософські підходи як невіддільний елемент методології теорії держави і права — це рівні опанування державно-правової дійсності. Розрізняють емпіричний і раціональний філософські підходи. Емпіричний підхід базується на безпосередньому вивченні об’єкта, спирається на дані спостереження та експерименту. Раціональний підхід передбачає вивчення закономірностей об’єкта.
Методологічні принципи — це оцінні установки, що визначають основні напрями дослідження державно-правової дійсності.
• Методологічний принцип історизму полягає в необхідності дослідження держави і права не лише з точки зору їх нинішнього стану, а й з позицій минулого і передбачення їх майбутнього.
• Методологічний принцип всебічності полягає в необхідності дослідження державно-правових явищ в їх взаємозв’язку і взаємодії з іншими суспільними явищами та процесами.
• Методологічний принцип комплексності полягає в необхідності дослідження держави і права не лише з позицій юридичної науки, а й з урахуванням надбань інших суспільних наук.
Логічні прийоми — це уявні операції, що ґрунтуються на законах логіки, відображають вимоги зв’язаного, послідовного, переконливого і точного викладу думок.
• Аналіз і синтез — це уявний або фактичний розклад цілого на складові й відновлення цілого з його складових.
• Індукція — це інтерпретація фактів узагальненням від окремого до загального.
• Дедукція — це перехід від загального до одиничного, часткового.
• Класифікація — це поділ об’єктів на підкласи за певними ознаками.
56
:
: