Функції теорії держави і права — це основні напрями її пізнавального впливу, в яких розкриваються суть, зміст, соціальне, наукове і навчальне призначення теорії держави і права.
• Онтологічна функція спрямована на пізнання і розкриття глибинної сутності державно-правових явищ.
• Гносеологічна функція спрямована на розробку теоретичних прийомів наукового пізнання державно-правових явищ, за допомогою яких досягається оптимальний результат.
• Евристична функція полягає у відкритті нових закономірностей розвитку держави і права.
• Методологічна функція спрямована на розробку способів, підходів, прийомів і принципів наукового пізнання.
• Політична функція покликана формувати наукові основи внутрішньої і зовнішньої державної політики, забезпечувати науковість державного управління.
• Ідеологічна функція спрямована на вироблення нових духовних цінностей, нових ідей.
• Практично-організаторська (практично-прикладна) функція розкриває роль теорії держави і права як своєрідного інструменту перетворення, реформування процесів і явищ державно-правового життя.
• Прогностична функція виявляється у висуненні гіпотез про майбутній розвиток держави і права.
• Системоутворювальна функція спрямована на об’єднання юридичної науки в чітку узгоджену систему.
• Комунікативна функція забезпечує зв’язок теорії держави і права з іншими юридичними, суспільними та технічними науками, їх інтеграцію і системність.
• Навчальна функція полягає в тому, що ця наука є першоосновою для опанування всіх інших юридичних наук, ключем до юридичних знань.
• Аксіологічна функція спрямована на вивчення держави і права як певних суспільних цінностей, надбань людської цивілізації.
Методи теорії держави і права — це засоби і способи пізнання права і держави, одержання нових знань про них та логічного впорядкування наявного матеріалу з метою глибшого і різнобічного його вивчення.