17
оптимальної працездатності та соціальної активності людини при максимальній біологічно можливій індивідуальній тривалості життя.28
У навчальному посібнику «Державне управління в галузі охорони здоров’я» охорона здоров’я в широкому розумінні визначається як «комплекс політичних, організаційних, економічних та суто медичних заходів...». При цьому зазначено, що «систему охорони здоров’я України становить густа мережа об’єктів охорони здоров’я різного спрямування, видів і потужності». А на основі посилань на дослідження юристів В. І. Шабайлова та М. Є. Козлова зроблено висновок про те, що «...охорону здоров’я громадян можна вважати однією з найважливіших внутрішніх функцій сучасної держави».29
Очевидно, що термін «охорона здоров’я людини», так як і попередній термін - „здоров’я людини”, сьогодні не має єдиного наукового визначення.
В міжнародно-правових актах, документах і публікаціях відмічається величезна термінологічна плутанина, яка стосується, перш за все, відсутності загальноприйнятого в міжнародному плані визначення самого поняття „охорони здоров’я”. В англійській мові вживаються слова, що в буквальному перекладі означають „служби здоров’я” („health services”), у французькій та іспанській мові - слова, що означають „суспільне здоров’я” „sauté publique” і „salud publica”) і т.д., а в багатьох країнах до цього додаються і такі невизначені епітети як „комунальна”, „базова”, „первинна”, „інтегрована” та ін.
Так, американська концепція охорони здоров’я чітко розділяє охорону здоров’я як сферу громадської діяльності, державної політики, економіки і бізнесу і сферу здоров’я людини, яка є сферою медицини, предметом відносин між індивідом і медиками. „Охорона здоров'я не є синонімом медицини, а одним з головних факторів і критеріїв прогресу розвитку суспільства, тому що практично немає жодної галузі діяльності, які б так чи інакше не позначалися б на здоров'ї людей” - писав один із засновників американської концепції громадської охорони здоров’я К.-І. Вінслоу.30
Ще у 1920 році він же визначив поняття охорони здоров’я, на яке часто посилаються сучасні американські дослідники. Отже, охорона здоров'я – це наука і мистецтво попередження хвороб та інвалідності, продовження життя, поліпшення фізичного і психічного здоров'я за допомогою організованих зусиль суспільства по оздоровленню навколишнього середовища, контролю за інфекційними і неінфекційними хворобами, а також травматизмом, навчання людей правилам особистої гігієни, організації служб діагностики, лікування і реабілітації, розвитку соціальних механізмів, які дають можливість кожному членові суспільства жити відповідно до адекватних стандартів, що дозволяють зберігати здоров'я.31