У міжнародному приватному праві вирізняють два види взаємнос-ті — формальну і матеріальну.
Формальна взаємність передбачає, що іноземцям надаються права, встановлені для них національним законом.
Матеріальна взаємність означає ситуацію, за якої іноземцям надають-ся такі самі права, що й вітчизняним особам.
Статтю 1558 “Взаємність” проекту Цивільного кодексу України від 25 серпня 1996 р. було сформульовано так:
“1. Суд чи інший державний орган застосовує іноземне право неза-лежно від того чи застосовується у відповідній іноземній державі до ана-логічних відносин право України, крім випадків, коли застосування іно-земного права на засадах взаємності передбачене законом України.
2. Якщо застосування іноземного права залежить від взаємності, вважається, що вона існує, оскільки не доведено інше”.
Реторсія
Під реторсією розуміють правомірні примусові дії певної держави А, які вона вчиняє з огляду на недружній акт іншої держави Б, що ставить у дискримінаційні умови фізичні та юридичні особи держави А. Мета реторсії — відновити дію принципу взаємності у відносинах між відпо-відними державами. Міжнародне право визнає, що дії у межах реторсії мають бути порівнянними з недружнім актом, що викликав їх. Реторсія припиняється з моменту відновлення попереднього становища і не пе-редбачає застосування збройної сили.
Наведемо приклади формулювань, що стосуються реторсії, у законах України:
“1. У разі порушення зобов’язань за міжнародним договором Украї-ни іншими учасниками Міністерство закордонних справ України, інші центральні органи державної виконавчої влади України, Уряду Респуб-ліки Крим за погодженням з Міністерством закордонних справ України подають Президентові України або Урядові України пропозиції про вжиття необхідних заходів відповідно до норм міжнародного права.
2. У разі суттєвого порушення міжнародного договору України ін-шими його учасниками, а також в інших випадках, передбачених норма-ми міжнародного права, такий договір може бути денонсовано у поряд-ку, встановленому статтями 23 і 24 цього Закону” (ст. 16. “Заходи, що вживаються у разі порушення міжнародного договору України іншими його учасниками” Закону України “Про міжнародні договори України” від 22 грудня 1993 р.).
:
: