Очевидно, здебільшого норми національного законодавства, що сто-суються іноземного елемента, формулюються на основі відповідних міжнародних договорів. Розглянемо, як це виконується в Україні.
У подальшому прикладі під поняттям “Союз” слід мати на увазі Па-ризький союз, до якого належать країни — учасниці Паризької конвенції про охорону промислової власності від 20 березня 1883 р.
У ст. 5-3 цієї Конвенції зафіксовано:
“У будь якій країні Союзу не розглядається як порушення прав патен-товласника таке:
1. Використання на борту кораблів інших країн Союзу пристроїв, що становлять предмет його патенту, у корпусі корабля, машинах, передачах та інших приладдях, коли такі кораблі тимчасово чи випадково входять у води названої країни, за умови, що такі пристрої використовуються виключно для потреб такого корабля.
2. Використання пристроїв, що становлять предмет патенту у конст-рукції або дії літака або сухопутних транспортних засобів інших країн Союзу, або приладдях такого літака або засобів, коли ці літак і засоби тимчасово або випадково входять у названу країну”.
Тепер наведемо витяг з п. 2 ст. 25 “Дії, які не визнаються порушен-ням патенту” Закону України “Про охорону прав на винаходи (корисні моделі)” від 15 грудня 1993 р.:
“Не визнається порушенням прав, що надаються патентом, викорис-тання запатентованого винаходу (корисної моделі):
в конструкції чи при експлуатації транспортного засобу іноземної держави, який тимчасово або випадково знаходиться у водах, повітряно-му просторі чи на території України, за умови, що винахід (корисна мо-дель) використовується виключно для потреб зазначеного засобу…”
Як бачимо, наш законодавець зміст ст. 5-3 Конвенції передав повніс-тю і виконав це дещо стисліше. Порівняємо аналогічні положення між-народної конвенції та національного закону стосовно авторського права.
У п. 1 ст. 7 Бернської конвенції про охорону літературних і худож-ніх творів від 9 вересня 1886 р. встановлено: “Термін охорони, наданий цією Конвенцією, становить життя автора і п’ятдесят років після його смерті”.
У п. 1 ст. 24 “Термін охорони прав авторів” Закону України “Про ав-торське право й суміжні права” від 23 грудня 1993 р. зафіксовано: “Охо-рона, що надається цим Законом, діє протягом усього життя автора і 50 років після його смерті, крім випадків, передбачених цією статтею”.
22
:
: