кодифікацію було виконано у Парижі Міжнародною торговою палатою у 1936 р. (Палата — неурядова організація). Проте зазначені звичаї не пе-рестали бути у світі звичаями з огляду на їх кодифікацію. Після 1936 р. Правила кілька разів редагувалися у зв’язку з модифікацією власне зви-чаїв. Модифікація зумовлювалася технічним прогресом, і не в останню чергу — у сфері зв’язку.
В ІНКОТЕРМС-90 стиль викладу багатьох формулювань не прита-манний вітчизняному правникові. Отже, зазначеним Указом було створе-но прецедент для визнання нашою континентальною системою права звичаю як одного з її джерел. Чи є це “крамолою” — покаже час. До речі, в окремих країнах, що належать до континентальної системи пра-ва, суддям дозволено створювати норми права там, де є “білі плями” у статутному (тобто централізовано прийнятому) законодавстві.
У п. 4 ст. 28 Закону України “Про міжнародний комерційний арбіт-раж” від 24 лютого 1994 р. № 4002-XII (див. розд. 18) торговельний зви-чай також визнається як джерело права.
Міжнародний торговельний звичай визнається як джерело права й у ст. 2 “Види іноземних інвестицій” Закону України “Про режим іноземно-го інвестування” від 19 березня 1996 р. № 93/96-ВР. У зазначеній статті йдеться про оцінку вартості грошових вимог, прав на вимоги визнання договірних зобов’язань, прав інтелектуальної власності та прав на здій-снення господарської діяльності відповідно до міжнародних торговель-них звичаїв.
2.2. КОНСТИТУЦІЙНІ НОРМИ
У Конституції України, прийнятій Верховною Радою України 28 чер-вня 1996 р., зокрема, встановлено: “Людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою со-ціальною цінністю.
Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямова-ність діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є голов-ним обов’язком держави” (ст. 3).
“В Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.
16