безпосередньо, а за допомогою його санкціонування відповідною держа-вою у тій або іншій формі. Між міжнародним публічним правом і міжна-родним приватним правом немає “китайської стіни” хоч би з огляду на те, що норми міжнародного договору переносяться у цивільне законо-давство країн, які беруть участь у договорі. У цьому посібнику наведе-но чимало таких прикладів.
Міжнародне публічне право навіть за найвигадливішої фантазії не можна уявити без міжнародного договору бодай в усній формі. Міжна-родне приватне право, навпаки, можна уявити без міжнародного догово-ру. У такому разі певна держава автоматично створювала б як колізійні, так і матеріально-правові норми для регулювання правовідносин з іно-земним елементом.
Міжнародне приватне право стоїть на двох опорах — колізійних і ма-теріально-правових нормах. Міжнародне приватне право започаткували саме колізійні норми. Ці норми не містять прямої вказівки, як потрібно вирішувати те чи інше питання. Вони зазначають лише, яке саме законо-давство потрібно застосовувати. Засновниками міжнародного колізійно-го права вважають італійських постглосаторів ХІV ст. Бартола і Бальда. Глосаторами називають коментаторів текстів римського права. Такі ко-ментарі (глоси) писали на берегах текстів давньоримських правничих рукописів. Глоси — це тлумачення понять. Тому й нині тлумачні словни-ки інколи називають глосаріями.
Правник із США Дж. Сторі (1779–1845) у 1834 р. запровадив у вжи-ток поняття “міжнародне приватне право”. У дореволюційній Росії цей термін вперше використав професор юридичного факультету Казансько-го університету М. Іванов у 1865 р., опублікувавши “Основания частной международной юрисдикции”.
У Великій Британії поняття “міжнародне приватне право” дотепер широко використовують. У США ситуація дещо інша. На с. 1196 відомо-го “Правничого словника Блека” (Black’s Law Dictionary) міститься но-татка “міжнародне приватне право” (International Private Law) досить стислого змісту: “Назва, що використовується деякими літераторами для вказівки тієї гілки права, яка нині частіше називається “конфлікт закону” (conflict of law)”.
У відповідній нотатці на с. 299 зазначеного словника пояснюється, що це “несумісність або відмінність між законами різних штатів або країн, що стосується осіб, які набули прав, узяли зобов’язання, завдали шкоди або збитків або уклали контракти у межах території двох чи більше юрисдикцій. Отже, це галузь юриспруденції, яка випливає з
8
:
: