На головну : Отримати Premium-доступ : Завантаження книжок у форматі PDF
Юлдашев О. Х.: Міжнародне приватне право: Теоретичні та прикладні аспекти.
  <<  Попередня сторінка | Показати зміст | Наступна сторінка  >>
Перейти на сторінку №

Реклама
 



Сторінка 37
 
відомче та апаратне (номенклатурне) право.
Відомче право — це, на нашу думку, право, яке створюють для се­бе певна гілка влади, система органів влади. Наприклад, таке право створила для себе судова влада. Йдеться про законодавство щодо статусу суддів, судоустрою в Україні [238].
Апаратне (номенклатурне) право — право номенклатурної бюрок­ратії займатися підприємництвом. Згадаємо знову ж таки В. Солов­йова: “Визнання виключних прав… рівносильне запереченню будь-якого права” [192, с. 253].
До створення відомчого та апаратного (номенклатурного) права призводить відсутність методології переходу від тоталітарного до демократичного права. Наприклад, така методологія могла б міс­тити принцип рівноваги, який згадувався вище. Стосовно судової реформи застосування цього принципу може означати, що виве­дення судів з-під прокурорського нагляду має бути компенсоване введенням іншої системи контролю, скажімо, з боку суспільства.
Методологія права повинна містити також набір наукових засобів для формування взаємопов’язаних (для досягнення цілі вищого рівня) різноманітних програм. Це також засоби з виявлення не­обхідності розроблення програм, забезпечення повноти набору їх завдань тощо (починаючи від загальнодержавних і закінчуючи прог­рамами з безпеки людини).
Саме відсутність методології права призводить до виникнення таких норм права, які є сумішшю прав та обов’язків цивільно-пра­вового характеру з адміністративними засадами (адміністративним розподілом за волюнтаристськими рішеннями). Зокрема, такими є деякі положення земельного законодавства, що визначали права на володіння та використання земельних ділянок. Для застосування відповідних положень потрібні адміністративні рішення-дозволи.
Як відомче, так і апаратне право теж не є правом взагалі. Отже, процес розвитку приватного та публічного права у країні має відбу­ватися не стихійно, а цілеспрямовано. А таке можливе лише за наяв­ності методології та конструктивної теорії права.
Формуючи новий конструктивний підхід до теоретико-методо-логічного забезпечення практичної законодавчої діяльності, розробки нового наукового напряму — юридичної транзитології (яка вивчає перехід від тоталітарного до демократичного суспільства), поверне­мося до розмежування приватного і публічного права — першого етапу
37

Реклама
 

тИЦ и PR