тосовуються у порядку, передбаченому для норм національного законодавства. Якщо міжнародним договором України, ратифікація якого відбулася у формі закону, встановлено інші правила, ніж передбачені законодавством України, то застосовуються правила міжнародного договору.
Глобалізаційні та інтеграційні процеси зумовлюють розвиток суспільних приватноправових відносин з так званим іноземним елементом. Ці відносини регулюються міжнародним приватним правом (МПрП), яке розглядається у двох аспектах: 1) як колізійне право, і в цьому аспекті воно є галуззю національного права; 2) з позиції міжнародно-приватноправових норм як матеріального, так і процесуального характеру. Щодо другого аспекту, то міжнародні приватноправові норми потребують взаємоузгодженості з відповідними національними правовими системами, певної уніфікованості й чіткого визначення їх ролі та місця у світовій структурі права. Без цього неможливе їх ефективне функціонування та оптимальне досягнення їх основної мети — забезпечення прав людини. Водночас спостерігається дедалі більше розширення нормативного поля дії міжнародного права, що “накладається” на певні сфери приватного національного права.
Проблема ускладнюється специфічним сприйняттям і вирішенням однакових питань різними національними правовими системами, що зумовлено своєрідним історико-культурним розвитком націй, які репрезентують відповідну правову систему, та неоднаковим змістом їх правосвідомості, правової культури, специфічним розвитком приватноправової доктрини та практики її застосування. Роль синтезуючого елемента належить інтеграції України до СОТ та ЄС. З огляду на стрімке зростання ролі міжнародного права і відповідне ускладнення його взаємодії з національним приватним правом є всі підстави вважати цю проблему однією з найактуальніших. Крім того, актуальність цього дослідження зумовлена невирішеністю низки питань щодо сутності приватного (міжнародно-приватного) права, складу та змісту конкретних правовідносин, а також важливістю вирішення цих питань для розв’язання державно-правових проблем сьогодення, розбудови права у напрямах, закладених Конституцією України, виходячи з потреб інтеграції держави у світове та європейське співтовариства.
Новизна дослідження визначається самою постановкою проблеми і нетрадиційністю засобів її вирішення. Для реалізації принципу верховенства права потрібні:
4
:
: