41
Конституційний суд Росії розглядає справи про відповідність основному закону федерації конституцій республік, статутів, а також законів та інших нормативних актів суб’єктів федерації, виданих з питань, що віднесені до відання федеральних органів державної влади і до спільного відання федеральних органів та органів суб’єктів федерації.
Нарешті, у ФРН конституційні суди земель можуть оцінювати лише законодавчі акти відповідних суб’єктів федерації. Федеральний конституційний суд може піддавати контролю тільки законодавство федерації. Але за певних умов, у зв’язку з виникненням суперечок з приводу розмежування компетенції між федерацією і землями, він може займатися встановленням конституційності земельного законодавства.
Сама ж природа конституційного контролю полягає в тому, що, оцінюючи конституційність законів, суди тлумачать конституцію. Іноді про це прямо йдеться в самих основних законах. Наприклад, в ст. 149 Конституції Болгарії записано, що “конституційний суд дає офіційне тлумачення конституції”. По суті, аналогічне положення містить ст. 135 Конституції Молдови, а в ст. 109 Конституції Узбекистану сказано, що конституційний суд тлумачить норми конституції і законів. “Федеральний конституційний суд розглядає справи щодо тлумачення основного закону у зв’язку з виникненням суперечок з питань компетенції федеральних органів влади”, — встановлено в ст. 93 Основного закону ФРН. В конституціях деяких держав (Киргизстан, Молдова) зафіксовано положення про те, що органи конституційної юстиції визначають можливість і необхідність змін та доповнень до основних законів.
Крім визначення конституційності законодавчих актів до повноважень органів, що здійснюють конституційний контроль, входить вирішення багатьох інших питань.
У країнах, де конституційний контроль здійснюють суди загальної юрисдикції, останні мають право давати оцінку конституційності судових рішень і нормативно-правових актів органів виконавчої влади, включаючи акти глав держав. До того ж тут суди здійснюють відповідний контроль за діяльністю органів виконавчої влади.
Значно ширші повноваження мають органи конституційної юстиції. Зокрема, в Молдові, Румунії, Франції і Угорщині вони встановлюють конституційність парламентських регламентів. У більшості країн конституційні суди визначають конституційність і законність нормативно-правових актів органів виконавчої влади, а в Киргизстані, Росії, Словаччині, Словенії і Узбекистані — відповідних актів органів місцевого самоврядування чи місцевих органів виконавчої влади. Разом з тим у Молдові конституційні суди можуть давати оцінку тільки актам президента та урядів, а в Болгарії — виключно актам президента.
У цілому ряді країн органи конституційного контролю повноважні оцінювати відповідність основному закону укладених державою і від її імені міжнародних договорів. У Франції такий контроль має попередній характер: якщо конституційна рада після запиту президента, прем’єр-міністра або голови однієї з палат парламенту заявить про невідповідність конституції положень будь-якого міжнародного договору, то дозвіл на його ратифікацію або схвалення може бути даний тільки після перегляду конституції. У Польщі та Угорщині об’єктом конституційного контролю є міжнародні договори як до схвалення і ратифікації їх відповідними органами, так і після.
Органи конституційної юстиції звичайно розглядають різного роду юрисдикційні справи, тобто питання, пов’язані з розмежуванням компетенції. Ці справи можуть мати пряме відношення до оцінки конституційності законів, які визначають повноваження різних органів державної влади. Досить часто предметом відповідного розгляду є розмежування компетенції вищих органів держави, іноді — органів державної влади і органів місцевого самоврядування або самих органів самоврядування.
У федеративних державах конституційні суди розглядають справи щодо розмежування компетенції між федерацією та суб’єктами, а також між самими суб’єктами. Аналогічними повноваженнями наділені звичайні суди в тих країнах, де вони здійснюють функцію конституційного контролю. Наприклад, у США відповідні повноваження визначені в ст. З (розділ другий) Конституції. Іноді органи конституційної юстиції розглядають питання розмежування компетенції між вищими органами держави і органами автономій, а також між самими автономіями (Іспанія, Італія).
Важливими повноваженнями органів конституційної юстиції ряду країн є повноваження щодо контролю за функціонуванням механізмів прямої і представницької демократії. В Румунії і Франції відповідні органи наглядають за проведенням виборів президента та референдумів. В Казахстані та
:
: