На головну : Отримати Premium-доступ : Завантаження книжок у форматі PDF
Кодекс законів про працю України: Науково-практичний коментар. — Харків: Консум, 2003.
  <<  Попередня сторінка | Показати зміст | Наступна сторінка  >>
Перейти на сторінку №

Реклама
 



Сторінки 192 - 193
 
192
Глава III
Трудовий договір
193
новажений ним орган в письмовій формі в триденний строк з дня його прийняття. Постанова профспілкового органу може бути використана власником або уповноваженим ним органом не піз­ніше одного місяця з дня одержання згоди. При дисциплінарних звільненнях: за систематичне невиконання працівником без по­важних причин своїх трудових обов'язків, за прогул без поважних причин, при появі на роботі в нетверезому стані, в стані нарко­тичного і токсичного сп'яніння — звільнення може бути прове­дено в межах одного місяця з дня виявлення проступку.
Тимчасова непрацездатність або відпустка працівника не пе­реривають цього строку. В його межах власник або уповноваже­ний ним орган вправі усунути допущені порушення закону при звільненні, наприклад, скасувати свій наказ, і з додержанням вимог закону розірвати трудовий договір за тими ж підставами без повторного звернення до профспілкового комітету за згодою на звільнення.
8. Якщо розірвання трудового договору з працівником прове­дено власником або уповноваженим ним органом без звернення до профспілкового органу, суд зупиняє провадження у справі, запитує згоду профспілкового органу і після її одержання або відмови профспілкового органу в дачі згоди на звільнення пра­цівника розглядає спір по суті.
Аналогічно вирішується спір про поновлення на роботі, якщо згода профспілкового комітету на звільнення визнана такою, що не має юридичної сили (закінчився строк її дії, на засіданні не було кворуму, за згоду проголосували не більшість членів комі­тету присутніх на засіданні, згода давалась на прохання неправо­мочної службової особи або за ініціативою самого профспілко­вого комітету).
9.  На підприємствах, де профспілковим комітетам первинних профспілкових організацій надані права районного комітету проф­спілки, звільнення працівників за ініціативою власника або упо­вноваженого ним органу погоджується з не профспілковим ко­мітетом підприємства, а з цеховим комітетом профспілки, якому це право передано відповідним рішенням профспілкового комі­тету. Передавши таке право профспілковому органу цеху, проф­спілковий комітет підприємства не може розглядати питання, пов'язані з погодженням звільнення працівників цехів (Радянсь­ке право. - 1983. - № 7. - С 88).
10. За наявності на підприємстві двох або більше профспілко­вих органів, і працівник, щодо якого порушується питання про звільнення, є членом цих профспілкових організацій, для звіль­нення працівника необхідна згода лише одного з профспілкових органів.
Якщо працівник є членом профспілки, яка діє не на даному підприємстві, згода профспілкового органу на звільнення взагалі не потрібна.
11.  На невеликих підприємствах і в організаціях обирається не профспілковий комітет, а профспілковий організатор. Комен­тованою статтею встановлюється обов'язок власника або упов­новаженого ним органу погоджувати звільнення працівників за своєю ініціативою з профспілковим органом, не розкриваючи організаційної форми цього органу. Тому це може бути профспіл­ковий комітет, профспілкове бюро, а може бути і профспілковий організатор.
12.  Пленум Верховного Суду України в ч. 5 п. 19 постанови від 6 листопада 1992 р. висловив думку, що відмова профспілко­вого органу в згоді на звільнення є підставою для поновлення працівника на роботі.
13.  Звільнення вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років (до шести років — коли дитина потребує домаш­нього догляду, визначеного медичним висновком), одиноких матерів за наявності дитини віком до чотирнадцяти років або дитини-інваліда з ініціативи власника або уповноваженого ним органу не допускається, крім випадків повної ліквідації підпри­ємства, установи, організації, коли допускається звільнення з обов'язковим працевлаштуванням. Обов'язкове працевлаштування зазначених жінок здійснюється також у випадку їх звільнення після закінчення строкового трудового договору. На період пра­цевлаштування за ними зберігається середня заробітна плата, але не більше трьох місяців з дня закінчення строкового трудового договору (ч. З ст. 184 Кодексу).
Н. Звільнення працівників молодше вісімнадцяти років з іні­ціативи власника або уповноваженого ним органу допускається, крім додержання загального порядку звільнення, тільки за зго­дою служби у справах неповнолітніх. При цьому звільнення з підстав, зазначених в пунктах 1 (зміни в організації виробництва

Реклама
 

тИЦ и PR