На головну : Отримати Premium-доступ : Завантаження книжок у форматі PDF
Кодекс законів про працю України: Науково-практичний коментар. — Харків: Консум, 2003.
  <<  Попередня сторінка | Показати зміст | Наступна сторінка  >>
Перейти на сторінку №

Реклама
 



Сторінки 184 - 185
 
184
Глава III
Трудовий договір
185
ка, не підтвердженої конкретними фактами. Так, розглядаючи спра­ву про поновлення на роботі вчителя М., суд встановив, що в наказі про звільнення не наведені конкретні факти неправильної його поведінки, які б виключали можливість залишення на ро­боті, пов'язаної з виконанням виховних функцій. Відзначалось лише, що немов би М. намагався зайняти посаду директора шко­ли, для чого організував групу вчителів, які були настроєні проти адміністрації школи. Суд поновив М. на роботі.
В іншій справі вищестоящий суд скасував рішення суду про відмову в поновленні на роботі особи, оскільки судом не встанов­лено і в рішенні не зазначено, які конкретні аморальні проступ­ки були допущені позивачкою (Информационный бюллетень Верховного Суда УССР. — 1977. - № 21. - С. 32).
24.  Звільнення за вчинення аморального проступку не нале­жить до заходів дисциплінарного стягнення, тому не обумовлене строками, що встановлені законом для накладення дисциплінар­них стягнень. Але при вирішенні питання про звільнення пра­цівника за цією підставою слід брати до уваги час, який минув з моменту вчинення аморального проступку, його тяжкість, по­дальшу поведінку працівника та інші конкретні обставини, що мають значення для правильного вирішення питання.
Таким чином, для звільнення працівника за вчинення амораль­ного проступку повинно враховуватись, чи є основним обов'яз­ком працівника виконання виховної функції; чи вчинив праців­ник аморальний проступок і чи сумісний цей проступок з пода­льшим продовженням даної роботи.
25. Розірвання трудового договору в зв'язку з вчиненням амо­рального проступку проводиться саме тоді, коли працівник не може бути звільнений на загальних підставах. Якщо у власника або уповноваженого ним органу є одна із загальних підстав розір­вання трудового договору, то саме ця підстава і повинна бути застосована для припинення трудових відносин.
Якщо зробити припущення про можливість звільнення за прогул як за вчинення аморального проступку, то це могло б призвести до порушення порядку накладення дисциплінарного стягнення, давало б можливість обходити строки накладення дис­циплінарних стягнень. Наприклад, власник або уповноважений ним орган пропустили строки для звільнення працівника за про-
гул без поважних причин. Оскільки такі строки не встановлені для звільнення при вчиненні працівником аморального проступку, власник або уповноважений ним орган намагався звільнити пра­цівника як за аморальний проступок.
26. Правила про недопустимість звільнення працівників в період тимчасової непрацездатності, а також у період перебуван­ня у відпустці стосуються всіх додаткових підстав розірвання тру­дового договору, передбачених коментованою статтею.
Стаття 42. Переважне право на залишення на роботі
при вивільненні працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці При скороченні чисельності чи штату працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці.
При рівних умовах продуктивності праці і кваліфікації пере­вага в залишенні на роботі надається:
1)  сімейним — при наявності двох і більше утриманців;
2) особам, в сім'ї яких немає інших працівників із самостій­ним заробітком;
3)  працівникам з тривалим безперервним стажем роботи на даному підприємстві, в установі, організації;
4) працівникам, які навчаються у вищих і середніх спеціаль­них учбових закладах без відриву від виробництва;
5) учасникам бойових дій, інвалідам війни та особам, на яких поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;
6) авторам винаходів, корисних моделей, промислових зраз­ків і раціоналізаторських пропозицій;
7) працівникам, які дістали на цьому підприємстві, в устано­ві, організації трудове каліцтво або професійне захворювання;
8)  особам з числа депортованих з України, протягом п'яти років з часу повернення на постійне місце проживання до Ук­раїни;
9)  працівникам з числа колишніх військовослужбовців стро­кової служби та осіб, які проходили альтернативну (невійськову) службу, — протягом двох років з дня звільнення їх зі служби.

Реклама
 

тИЦ и PR